ЖУПЕЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

через старослов’янську мову запозичено з германських, найвірогідніше, давньоверхньонімецької;

двн. swëbal «сірка», swëual, гот. swibls, снн. swevel, дангл. swefl, нвн. Schwefel споріднені з лат. sulp(h)ur «тс.»;

р. бр. болг. жу́пел, др. жюпелъ, схв. [žvȇpel], слн. žvéplo, žéplo, župlo «сірка», стcл, жоупєлъ;

виникло на основі запозиченого з німецької мови, можливо, за польським посередництвом, Schwefel (свн. swёvel, swёbel, двн. swёual) «сірка», спорідненого з днн. swёþal, дангл. swefel «тс.», що пов’язані як давні германські запозичення зі стсл. жоупєлъ «сірка», укр. жу́пел «щось жахливе, гидке»;

п. [szwablik, szwaflik, szweflik] «сірник», слц. [švábel’ka, švíbalka], вл. šwablička «тс.», нл. šwabel «сірка»;