ЖУЖЕЛИЦЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
жу́желиця «жук родини Саrаbidae; вид мух» (ент.)
псл. žuželica ‹ *žuželika;
звуконаслідувальне утворення від редуплікованої основи жу(за Міклошичем, від *жузг-) із значенням «густи, дзижчати»;
малоймовірне пов’язання (Berneker IF 10, 156) з дінд. guñjati «дзижчить, бурчить»;
р. жужелица, бр. жу́жаль, др. жужель «жук, Scarabaeus», жужелица «черв’як», ч. žížala, žoužel «хробак», слц. žízala, žúzala «тс.», вл. žuželica (вид комахи), схв. жи́жак «черв’як», слн. žužélka «комаха», стсл. жоужелица «черв’як»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жу́жаль | білоруська |
| žuželica (вид комахи) | верхньолужицька |
| guñjati «дзижчить, бурчить» | давньоіндійська |
| жужель «жук, Scarabaeus» | давньоруська |
| жужелица «черв’як» | давньоруська |
| žuželica | праслов’янська |
| *žuželika | праслов’янська |
| жу́желица | російська |
| жи́жак «черв’як» | сербохорватська |
| žízala «тс.» | словацька |
| žúzala «тс.» | словацька |
| žužélka «комаха» | словенська |
| жоужелица «черв’як» | старослов’янська |
| жу «густи, дзижчати» | українська |
| *жузг | українська |
| žížala «хробак» | чеська |
| žoužel «хробак» | чеська |
жу́жіль «шлак»
неясне;
можливо, утворилося від звуконаслідувальної основи жу- «густи, дзижчати», бо шлак сичить і видає тріскіт;
пов’язувалося також (Горяев 111) з жи́жа «вогонь»;
р. жу́желица, бр.[жу́жаль] «шлак; рідка грязь», п. żużel «тс.», слц. žúžoľ «вугілля», [žúžeľ, žuh] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жу́желитися
«давати нагар»
жу́желиця
жу́жель
жужле́ць
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жу́жаль «шлак; рідка грязь» | білоруська |
| żużel «тс.» | польська |
| жу́желица | російська |
| žúžoľ «вугілля» | словацька |
| žúžeľ «тс.» | словацька |
| žuh «тс.» | словацька |
| жу «густи, дзижчати» | українська |
| жи́жа «вогонь» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України