ЖРЕЦ — ЕТИМОЛОГІЯ
жрець
псл. *žьrьcь, утворене від того самого кореня, що й *žьrtva «жертва»;
р. болг. м. жрец, бр. жрэц, др. жьрьць, ч. слц. žrec (з рос.), схв. жрец, слн. žréc, стел, жьрьць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жерць
жре́цтво
жри́ця
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жрэц | білоруська |
жрец | болгарська |
жьрьць | давньоруська |
жрец | македонська |
*žьrьcь | праслов’янська |
*ž<SUP>ь</SUP>r̥tva «жертва» | праслов’янська |
жрец | російська |
жȇрец | сербохорватська |
žrec (з рос.) | словацька |
žréc | словенська |
жьрьць | старослов’янська |
žrec (з рос.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України