ЖОНГЛЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
жонгле́р
запозичення з французької мови;
φρ. jongleur «жонглер, штукар» (під впливом фр. ст. jangler «базікати») є назалізованою формою від фр. ст. jogleor «менестрель; штукар, фокусник, балаганний закликальник», що походить від лат. joculātor «жартівник, забавник, дотепник», утвореного від JOCUS «жарт, дотеп, жартівлива пісня, розвага, гра», спорідненого з брет. iez «мова», двн. jëhan «говорити», jint «визнання», bi-jiht «сповідь», нвн. Beichte «тс.»;
р. жонглёр, бр. жанглёр, п. żongler, ч. слц. žonglér, болг. жонгльо́р, м. жонглер, схв. жòнглēр, слн. žonglêr;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жонгле́рство
жонглюва́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жанглёр | білоруська |
жонгльо́р | болгарська |
iez «мова» | бретонська |
jëhan «говорити» | давньоверхньонімецька |
jint «визнання» | давньоверхньонімецька |
bi-jiht «сповідь» | давньоверхньонімецька |
joculātor «жартівник, забавник, дотепник» | латинська |
жонглер | македонська |
Beichte «тс.» | нововерхньонімецька |
żongler | польська |
жонглёр | російська |
жòнглēр | сербохорватська |
žonglér | словацька |
žonglêr | словенська |
jongleur «жонглер, штукар» (під впливом фр. ст. jangler «базікати») | французька |
jogleor «менестрель; штукар, фокусник, балаганний закликальник» | французька |
žonglér | чеська |
jocus «жарт, дотеп, жартівлива пісня, розвага, гра» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України