ЖОЛУДІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
жо́лудь
пов’язання з гр. βάλλω «падаю» (Шанский ЭСРЯ І 5, 283; Specht 173) викликає сумнів;
припускається зв’язок з іє. *guelә- (і *guerә-) «жерти» (Holub –Kop. 442; Holub–Lyer 522);
іє. *guel «дуб»;
споріднене з лит. gìlė, лтс. zīle, [dzīle], прус. gile, лат. glāns (род. в. glandis) «тс.», дінд. Gulaḥ «жолудь; penis», гр. βάλανος «жолудь», вірм. kałin «тс.»;
р. жёлудь, бр. жо́луд, др. желудь, п. żołądź, ч. žalud, слц. žalud’, вл. žołdź, нл. žołź, полаб. zelǫd, болг. желъд, м. желад, схв. [жȅлуд], слн. žêlod, цсл. желѫдь – псл. *želǫdь ‹ *guelandis;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жолу́ддя
(зб.)
жолу́дик
«жолудь»
жолуди́стий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жо́луд | білоруська |
| же́лъд | болгарська |
| žołdź | верхньолужицька |
| kałin «тс.» | вірменська |
| βάλλω «падаю» | грецька |
| βάλανος «жолудь» | грецька |
| Gulaḥ «жолудь; penis» | давньоіндійська |
| желудь | давньоруська |
| *g<SUP>u</SUP>elә- «жерти» (і *g$uerә-)(Holub --Kop. 442; Holub--Lyer 522) | індоєвропейська |
| *g<SUP>u̯</SUP>erә | індоєвропейська |
| *g<SUP>u̯</SUP>el «дуб» | індоєвропейська |
| glāns «тс.» (род. в. glandis) | латинська |
| zīle | латиська |
| dzīle | латиська |
| gìlė | литовська |
| желад | македонська |
| žołź | нижньолужицька |
| zelǫ́d | полабська |
| żołądź | польська |
| *želǫdь | праслов’янська |
| *g<SUP>u̯</SUP>elandis | праслов’янська |
| gile | прусська |
| жёлудь | російська |
| жȅлуд | сербохорватська |
| žalud' | словацька |
| žêlod | словенська |
| желѫдь | церковнослов’янська |
| žalud | чеська |
вало́нія «дубильна речовина з жолудів малоазіатського дуба»
можливо, через польське посередництво запозичено з італійської мови;
іт.vallonia походить від сгр. βαλανία «вічнозелений дуб», пов’язаного з βάλανος «жолудь», спорідненим з лат. glāns «тс.», псл. želǫdь, укр. жо́лудь;
п. waloneja, wallonea «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| glāns «тс.» | латинська |
| waloneja «тс.» | польська |
| wallonea «тс.» | польська |
| želǫdь | праслов’янська |
| βαλανία «вічнозелений дуб» | середньогрецька |
| жо́лудь | українська |
| βάλανος «жолудь» | ? |
гла́нда
фр. glande «залоза, гланда» утворене від лат. glandula «шийна залоза», зменшеної форми від glāns «жолудь», спорідненого з псл. želgdь, укр. жолудь;
запозичення з французької мови;
р. бр, болг. гла́нда;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гла́нда | болгарська |
| glandula «шийна залоза» | латинська |
| želgdь | праслов’янська |
| бр | російська |
| жолудь | українська |
| glande «залоза, гланда» | французька |
| glāns «жолудь» | ? |
жолу́док «шлунок»
дальші зв’язки неясні;
може бути споріднене з лит. skilándis «сичуг», гр. χολάδες «кишки, нутрощі» або з двн. kёla «горло», нвн. Kehle, лат. gula «тс.», дінд. jalūkā «п’явка», перс. zeļũ, zāļu «тс.», дірл. gelim «поглинаю, пожираю»;
менш вірогідні зближення з жолудь (Brücner 665), дангл. glitrian «ковтати» (Holthausen AeWb. 132), гот. kilþei «утроба матері» (Mikkola BB 21, 224);
псл. *želǫdъkъ;
р. желу́док, др. желудъкъ, п. żołądek, ч. žaludek, слц. žalúdok, вл. нл. žołdk, болг. желу́дък, м. желудок, схв. жèлудац, слн. želódec, стсл. желѫдъкъ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| желу́дък | болгарська |
| žołdk | верхньолужицька |
| kilþei «утроба матері» | готська |
| χολάδες «кишки, нутрощі» | грецька |
| glitrian «ковтати» | давньоанглійська |
| kёla «горло» | давньоверхньонімецька |
| jalūkā «п’явка» | давньоіндійська |
| gelim «поглинаю, пожираю» | давньоірландська |
| желудъкъ | давньоруська |
| gula «тс.» | латинська |
| skilándis «сичуг» | литовська |
| желудок | македонська |
| žołdk | нижньолужицька |
| Kehle | нововерхньонімецька |
| zeļũ | перська |
| zāļu «тс.» | перська |
| żołądek | польська |
| *želǫdъkъ | праслов’янська |
| желу́док | російська |
| жèлудац | сербохорватська |
| žalúdok | словацька |
| želódec | словенська |
| желѫдъкъ | старослов’янська |
| жолудь | українська |
| žaludek | чеська |
жолудя́нка «морський жолудь, балянус, Balanus» (зоол.)(вид молюска)
назва походить від жо́лудь за подібністю форми тіла цього молюска до жолудя;
можливо, це калька лат. balanus «тс.», букв. «жолудь»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| balanus «тс.» | латинська |
| жо́лудь | українська |
мірабе́ль (сорт жовтої сливи)
запозичення з французької мови;
фр. mirabelle «тс.» походить від іт. mirabella, mirobolano, яке через лат. myrobalanum «тс.» зводиться до гр. μύροβάλανον «бальзам з горіхової пальми», що складається з основ іменників μύρον «солодкий сік, запашна олія, бальзам», спорідненого з дангл. smeoru, smeru «жир», двн. smero «ТС.», лит. smarsas «мазь, жир», і βάλανος «жолудь; горіх», спорідненого з лат. glans «жолудь», лит. gὶlė, псл. zělǫdь «тс.», укр. жо́лудь;
недостатньо обґрунтоване пов’язання з назвою містечка Мірабо (Mirabeau) на півдні Франції (Słownik wyr. obcych 481. ССРЛЯ 6, 1038);
р. мирабе́ль, бр. мірабе́ль, п. mirabela, ч. mirabelka, слц. mirabela, mirabelka, болг. мирабе́л, схв. мира́бēлка, слн. mirabéla;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мірабе́ль | білоруська |
| мирабе́л | болгарська |
| μύροβάλανον «бальзам з горіхової пальми» | грецька |
| smeoru | давньоанглійська |
| smero «ТС.» | давньоверхньонімецька |
| mirabella | італійська |
| myrobalanum «тс.» | латинська |
| glans «жолудь» | латинська |
| smarsas «мазь, жир» | литовська |
| gὶlė | литовська |
| mirabela | польська |
| zělǫdь «тс.» | праслов’янська |
| мирабе́ль | російська |
| мира́бēлка | сербохорватська |
| mirabela | словацька |
| mirabelka | словацька |
| mirabéla | словенська |
| жо́лудь | українська |
| mirabelle «тс.» | французька |
| mirabelka | чеська |
| mirobolano | ? |
| μύρον «солодкий сік, запашна олія, бальзам» | ? |
| smeru «жир» | ? |
| βάλανος «жолудь; горіх» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України