ЖОЛОБ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *želbъ, – загальноприйнятої етимології не має;

вважається спорідненим з гр. γλάφω «видовбую, видряпую», що виводиться від іє. *gel-bh-;

викликає сумнів пов’язування з гр. δελφύς «утроба матері» (Hirt BB 24, 258), свн. klam «корч, спазм» (Štrekelj AfSlPh 27, 71), глибокий (Holub–Kop. 447; Holub–Lyer 524), а також з дісл. golf «порожнина посудини; підлога; відгороджене місце» (Фасмер II 43, 61; Преобр. І 226; Machek ESJČ 729; БЕР І 549–550), що передбачає початкове *gh-;

р. жёлоб, бр. жолаб, др. желобъ, п. żłób, ч. žlab, слц. žľab, вл. нл. złob, болг. м. жлеб, схв. жлȇб, слн. žléb, стcл, жлѣвъ;

похідне утворення від жо́лоб;

назва зумовлена тим, що ці комахи вигризають у деревині довгі ходи, схожі на жолоби;

через польське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;

свн. kelle (нвн. Kelle) «лопатка муляра; кухонний черпак» вважається спорідненим з псл. *želbъ (‹*gelb-), укр. жо́лоб;

р. ке́льма, ке́льня «тс.», [ке́лька] «лопатка для укладання цегли», бр. ке́льма, ке́льня, п. kielnia «лопатка муляра», каш. [kéla], ч. [kelʼňa] «тс.», слц. [kelʼňa] «тс.; ящик для корму у возі», слн. kéla «лопатка муляра»;