ЖОВТАВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
жо́втий
псл. *žbltъ;
споріднене з лит. gelta (мед.) «жовтяниця», gétas, geltónas «жовтий», gelsvas «жовтявий», лтс. dzeltens «жовтий», прус. gelatynan «тс.», двн. galla «жовч», нвн. Galle «тс.», лат. fel, fellis «жовчний міхур, жовч», flāvus «золотавий, жовтий», гр. χόλος, χολή «жовч»;
іє. *ghel- «жовтий; зелений; сірий»;
р. жёлтый, бр. жоўты, др. жьлтыи, п. żółty, ч. žlutý, слц. žltý, вл. нл, žołty, болг. жълт, м. жолт, схв. жут, слн. žóit, стсл. жлътъ, жльтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безжо́вчя
«жовчна недостатність»
дожовтне́вий
жіпля́к
«жовтий огірок»
жоbвклий
жоbвтість
жовкля́к
«жовтяк»
жовкні́ти
«жовкнути»
жо́вкнути
жовпля́к
«тс.»
жовта́вий
жовта́ня
«корова жовтої масті»
жовта́чка
«жовтяниця»
жовтви́ля
«жовта фарба для крашанок»
жо́втень
«десятий місяць року; жовта фарба»
жовтеня́
жовти́зна
жовти́ло
«жовта фарба»
жовтина́
жовти́нець
«чобіт із жовтого сап’яну»
жовти́нка
«жовта пляма; жовтуватий відтінок»
жовти́нник
«вид трави»
жовти́ти
жовті́льниця
«жовтяниця»
жовті́ти
жовті́шати
жо́втка
«жовта фарба»
жовткови́на
«жовток»
жовтля́вий
жовтня́к
«жовтяк»
(про огірок)
жовто́к
жовтува́тий
жовту́лька
жовту́рка
«вівсянка, Emberiza citrinella L.»
(орн.)
жовту́ха
«жовтяниця; [жовта земля Ж]»
жовту́шка
жовть
«жовтизна Я; жовч»
жовтю́шка
«тс.»
жовтя́вий
жовтя́к
жовтяни́ця
(мед.)
жовтяни́чний
жовтя́нка
(спец.)
жовтя́стий
жовч
жовчі́
«нутрощі риби або птаха»
жовчо́к
«жовток»
жовчу́к
«тварина жовтого кольору»
жолква́
«болотяна рослинність жовтого кольору»
жолото́к
«жовток»
зажовка́ти
зажо́вклий
пережо́вклий
пожо́вклий
пожовти́вий
«жовтуватий»
пожовті́лий
пожо́втка
«жовта фарба»
пожовтне́вий
прижовка́ти
прижо́вклий
прижо́вкти
примо́втий
«жовтуватий»
прожо́вклий
прожо́вкнути
прожо́вть
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жоўты | білоруська |
| жълт | болгарська |
| žołty | верхньолужицька |
| χόλος | грецька |
| χολή «жовч» | грецька |
| galla «жовч» | давньоверхньонімецька |
| жьлтыи | давньоруська |
| *ghel- «жовтий; зелений; сірий» | індоєвропейська |
| fel | латинська |
| fellis «жовчний міхур, жовч» | латинська |
| flāvus «золотавий, жовтий» | латинська |
| dzeltens «жовтий» | латиська |
| gelta «жовтяниця» (мед.) | литовська |
| gétas | литовська |
| geltónas «жовтий» | литовська |
| gel̑svas «жовтявий» | литовська |
| жолт | македонська |
| žołty | нижньолужицька |
| Galle «тс.» | нововерхньонімецька |
| żółty | польська |
| *ž<SUP>b</SUP>l̥tъ | праслов’янська |
| gelatynan «тс.» | прусська |
| жёлтый | російська |
| жу̑т | сербохорватська |
| žltý | словацька |
| žólt | словенська |
| жлътъ | старослов’янська |
| жльтъ | старослов’янська |
| žlutý | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України