ЖОВНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

жовна́ «вапнисті жоренця в шлункові рака, що відкладаються під час його линяння»

неясне;
може бути зіставлене з жо́вно і з жо́рно;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жо́вни «тс.» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жо́вно українська
жо́рно українська

жо́вно «хвороблива пухлина на тілі; мускул на вилиці»

пов’язане, мабуть, з псл. *žely «черепаха» (Фасмер II 41);
зіставляється також (Трубачев ВСЯ ІІ 31–34; Шанский ЭСРЯ І 5, 280–281) з псл. *golva «голова», *želza «залоза», *želzo «залізо»;
споріднене з лтс. dzelva «здуття на шкірі»;
очевидно, псл.ьlva;
р. желва́к, [жолвь, желвуй], бр. жаўла́к, ч. žluna «золотуха», слн. žêlva «залоза»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жо́вна
жовна́к «золотушна пухлина»
жовна́стий
жо́внель «пухлина залоз на шиї»
жо́вни «тс.»
жовнува́тий
жо́нви
жонова́тий
жо́нови «тс.» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жаўла́к білоруська
dzelva «здуття на шкірі» латиська
*žely «черепаха» праслов’янська
*golva «голова» праслов’янська
*želza «залоза» праслов’янська
*želzo «залізо» праслов’янська
*ž<SUP>ь</SUP>l̥va праслов’янська
желва́к російська
жолвь російська
желвуй російська
žêlva «залоза» словенська
žluna «золотуха» чеська

жо́вна́ «Dryocopus martius L.; дятел, Picus L., Dendrocopos Koch; іволга, Oriolus L.» (орн.)

псл.ьlna;
споріднене з лит. [gilnàJ, лтс. dzina «тс.»;
дальша етимологія висвітлюється по-різному;
пов’язується з псл.ьltъ (‹*gьlt-) «жовтий», лит. geltónas «тс.» (Шанский ЭСРЯ І 5, 281–282; Фасмер II 43; Преобр. I 226; Brückner 665);
зближується також (Откупщиков 247–249; Machek ESJČ 729–730; Holub–Kop. 447; Ferianc Názv. vtákov 139) з лит. gìlti (giliù) «жалити», іє. *gel-/gl- «колоти, жалити; довбати». – Закревська Досл. і мат. III 70–71;
р. желна́, бр. жаўна́, п. żołna, ч. žluna «дятел», слц. žlna «тс.; іволга», вл. нл. žołma, болг. жълна́, м. жолна, схв. жýна «дятел», жýа, [жунȁ] «тс.», слн. žólna, цсл. жлъна;
Фонетичні та словотвірні варіанти

джо́лонка
джо́нва
же́лонка
жоло́нка
жо́нва
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жаўна́ білоруська
жълна́ болгарська
žołma верхньолужицька
gilnàJ «тс.» литовська
dzilˆna литовська
geltónas «тс.» литовська
gìlti «жалити» (giliù) литовська
giliù литовська
жолна македонська
žołma нижньолужицька
żołna польська
*ž<SUP>ь</SUP>l̯na праслов’янська
*ž<SUP>ь</SUP>l̥tъ «жовтий» (‹*gь$lt-) праслов’янська
*g<SUP>ь</SUP>l̥t- праслов’янська
желна́ російська
жýна «дятел» сербохорватська
жýња сербохорватська
žlna «тс.; іволга» словацька
žólna словенська
жунȁ «тс.» українська
жлъна церковнослов’янська
žluna «дятел» чеська
*gel-/gl̥- «колоти, жалити; ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України