ЖЛУКТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
жлукта́ти «пожадливо й багато пити»
неясне;
можливо, звуконаслідувальне;
пов’язується також (Непокупний Мовозн. 1968/6, 36) із жлу́кто́;
р. [жлукта́ть] «жлуктити», бр. жлу́кціць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жлокті́ти
жлу́ктити
жлуктій
жлукті́ти
жльоґа́нити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жлу́кціць «тс.» | білоруська |
| жлукта́ть «жлуктити» | російська |
| жлу́кто́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України