ЖИЧКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *žica;

споріднене з лит. gijà «нитка», лтс. dzija «прядиво, вовняні нитки», дінд. j(i)ya «тятива, сухожилок», ав. ǰya «тс.», гр. βίός «лук», кімр. gi «жила, нерв»;

іє. *g^uheiǝ-, *g^uhī- «жила»;

р. [жи́ца, жи́чка] «кольорова вовняна пряжа», бр. жы́чка «червона стрічка», п. życzka «тасьма», болг. м. жица «нитка, дріт», жи́чка «тс.», схв. жȕца «пасмо; струна, дріт», слн. žíca «тс.»? стсл. жица;

неясне;

можливо, пов’язане з [жи́чка] «червона вовняна нитка», болг. жи́ца «нитка, дріт», схв. жȕца «тс.»;

пор. також р. [жижолка] «вірьовка»;

дрлъжица, ч. lžíce, [žice], вл. łžса, нл. łžyca, полаб. lazaic (‹*lъžica), болг. лъжи́ца, м. лажица, схв. лàжица, слн. žlíca (‹*lžica), стсл. лъжица;

псл. *lъžіса, паралельне до lъžьka «ложка»;

в українській формі відпало початкове л(ъ);