ЖИТИН — ЕТИМОЛОГІЯ
жи́то «Secale L.» (бот.)
псл. žito, пов’язане з žiti «жити»;
споріднене з прус. geits, знах. в. geitan «хліб», дангл. cīdh «пагін, паросток», свн. kīt «тс.»;
р. [жи́то] «збіжжя», бр. жы́та, др. жито «збіжжя; хліб на корені, в снопах; багатство», п. żyto, ч. слц. вл. žito, нл. žyto, полаб. zaitü, болг. м. жи́то «збіжжя, пшениця», схв. жȕто «тс.», слн. žíto, стсл. жито «городина, збіжжя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жи́тельний
«житній»
жити́на
«стеблина, зернина жита»
жи́тище
«житнище»
житки́й
(житке просо «просо, посіяне на житнищі»)
житкови́й
«тс.»
жи́тник
«селянин (у загадці); жук, що з’являється, коли наливається жито в колосі; житнище Л»
жи́тники
«житні пряники Я; волошки, Centaurea суanus L. ЛексПол»
жи́тнисько
жи́тниця
жи́тнище
житні́вка
«самогон із жита»
жи́тнічка
«сорт яблук, які достигають під час жнив»
житня́к
«житній хліб»
житняний
«житній»
житнячки́
«хлібинки з житнього борошна»
жито́вник
«трава, що росте на мокрих луках, Phalaris arundinacea»
жито́вня
«комора на жито та інше зерно»
жи́тяний
«зроблений із житньої соломи»
жи́тянка
«житня солома»
ж́тня́нка
«житня солома»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жы́та | білоруська |
| жи́то «збіжжя, пшениця» | болгарська |
| žito | верхньолужицька |
| cīdh «пагін, паросток» | давньоанглійська |
| жито «збіжжя; хліб на корені, в снопах; багатство» | давньоруська |
| жи́то «збіжжя, пшениця» | македонська |
| žyto | нижньолужицька |
| zai̯tü | полабська |
| żyto | польська |
| žito | праслов’янська |
| žiti «жити» | праслов’янська |
| geits | прусська |
| geitan «хліб» знах. в. | прусська |
| жи́то «збіжжя» | російська |
| жȕто «тс.» | сербохорватська |
| kīt «тс.» | середньоверхньнімецька |
| žito | словацька |
| žíto | словенська |
| жито «городина, збіжжя» | старослов’янська |
| žito | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України