ЖИЛУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
жи́ла́
псл. *žila ‹ *gīla (*gīsla);
споріднене з р. [жи́ца] «кольорова вовняна пряжа», болг. жи́ца «нитка, дріт», схв. жȕца «тс.», лит. gýsla «жила», gijà «нитка», лтс. dzîsla «жила», прус. gislo «тс.», лат. fīīlum «нитка», ав. ǰyā «тятива, сухожилок», дінд. j(i)ya «тс.», гр. βίός «лук», вірм. jil «нерв»;
іє. *guheiǝ-, *guhī- «жила; зв’язка»;
зв’язок з двн. keisala «батіг, канчук», нвн. Geißel «тс.», дісл. kvisl «гілка, розгалуження» (Machek ESJČ 727; Mikkola BB 22, 245–246) непевний;
можлива давня спорідненість із жи́ти;
р. др. болг. м. жи́ла, бр. жы́ла, п. żyła, ч. слн. žíla, слц. žila, вл. нл. žyła, схв. жȕла, стсл. жила;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́джи́лок
«відгалуження рудоносної жили»
жи́лавець
«вид печива Ж; твердий хліб Я»
жи́лавий
жи́лавіти
жилавник
«вид печива Ж; прісний корж Me»
жили́стий
жилка
«нитка з сухожилля; фібра»
жилки́й
жилкува́ння
(біол.)
жилкува́тий
жиловни́к
«пульс»
жилува́ти
«витягати жили з м’яса Ж; зв’язувати задні ноги (вівцям, козам) Ж; туго перев’язувати (корові) ногу (щоб не ґедзкалась) Me»
жи́лува́тий
жи́льний
жи́льник
«дріт, линва, кабель»
жи́льниця
«судинна оболонка»
жи́лявий
жи́ляний
жи́Ляни́к
«корж»
жиля́стий
лок
нажи́лювати
«примушувати надмірно працювати»
пі́джилки
пожилкува́ти
прижилува́ти
«приметати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ǰyā «тятива, сухожилок» | авестійська |
| жы́ла | білоруська |
| жи́ца «нитка, дріт» | болгарська |
| жи́ла | болгарська |
| žyła | верхньолужицька |
| jil «нерв» | вірменська |
| βίός «лук» | грецька |
| keisala «батіг, канчук» | давньоверхньонімецька |
| j(i)yā́ «тс.» | давньоіндійська |
| kvisl «гілка, розгалуження» | давньоісландська |
| жи́ла | давньоруська |
| *g<SUP>u̯</SUP>hei̯ǝ- | індоєвропейська |
| *g<SUP>u̯</SUP>hī- «жила; зв’язка» | індоєвропейська |
| fīlum «нитка» | латинська |
| dzîsla «жила» | латиська |
| gýsla «жила» | литовська |
| gijà «нитка» | литовська |
| жи́ла | македонська |
| žyła | нижньолужицька |
| Geißel «тс.» | нововерхньонімецька |
| żyła | польська |
| *žila (*gīsla) | праслов’янська |
| *gīla | праслов’янська |
| *gīsla | праслов’янська |
| gislo «тс.» | прусська |
| жи́ла | російська |
| жȕца «тс.» | сербохорватська |
| жȕла | сербохорватська |
| žila | словацька |
| žíla | словенська |
| жила | старослов’янська |
| жи́ти | українська |
| žíla | чеська |
| жи́ца «кольорова вовняна пряжа» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України