ЖИДЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
жид (заст.)
запозичено в дописемний період з італійської мови;
іт. giudeo «єврей» походить від лат. Jūdaeus «іудей, єврей», яке зводиться до гебр. iǝhūdī «іудей», утвореного від особового імені гебр. Iǝhūdā «Іуда» (загальне значення «славлений, хвалений»);
давнє žū- (‹giu-) в слов’янських мовах закономірно перейшло в žy-;
р. болг. жид, бр. жыд, др. жидъ, жидинъ, жидовинъ, п. Żyd, ч. слц. вл. слн. Žid, нл. žyd, схв. Жȕдов, стсл. жидъ, жидинъ, ЖИДОВИНЪ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жиденя́
жидівка́
жиді́вка
жиді́вство
жидові́н
жидові́ти
жидові́ця
жидува́ти
жидъ
жидя́
жыдъ
(XIV ст.)
зажидові́лий
зжидові́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жыд | білоруська |
жид | болгарська |
Žid | верхньолужицька |
i̯<SUP>ǝ</SUP>hūdī «іудей» | гебрайська |
ι̯<SUP>ǝ</SUP>hūdā «Іуда» (загальне значення «славлений, хвалений») | гебрайська |
žū- (‹giu-) | гебрайська |
giu- | гебрайська |
жидъ | давньоруська |
жидинъ | давньоруська |
жидовинъ | давньоруська |
giudeo «єврей» | італійська |
Jūdaeus «іудей, єврей» | латинська |
žyd | нижньолужицька |
Żyd | польська |
жид | російська |
Жȕдов | сербохорватська |
žy- | словацька |
Žid | словацька |
Žid | словенська |
жидъ | старослов’янська |
жидинъ | старослов’янська |
жидовинь | старослов’янська |
Žid | чеська |
жи́дик «чорний жук»
похідні утворення від жид, аналогічні до назв комах моска́лик, пруса́к і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жидо́чок
«тарган»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жид | українська |
моска́лик | українська |
пруса́к | українська |
жидівни́к «тамарикс, Tamarix gallica» (бот.)
похідне утворення від жид;
назва пов’язана з тим, що висохлий солодкий сік тамариксу сінайські ченці продавали як біблійну манну;
р. [жидо́вник, жидові́нник] «тс.», ч. židovinnik «мірикарія, Мугісаria Desv.», židoviník «тс.» (з рос.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жидо́вник | російська |
жидовінни́к «тс.» | російська |
жид | українська |
židovinnik «мірикарія, Мугісаria Desv.»«тс.» (з рос.) | чеська |
židoviník «мірикарія, Мугісаria Desv.»«тс.» (з рос.) | чеська |
халами́дник «босяк, голодранець; бешкетник, пустун»
експресивне утворення від халами́да «хламида, верхній одяг», пор. жиди́–халами́ди ВеБ (з несхвальним відтінком), пор. ще в семантичному плані плащува́ті цига́ни (також із несхвальним відтінком);
Фонетичні та словотвірні варіанти
халами́ндрик
«неохайна й некультурна людина»
хлами́дник
«босяк»
хламі́дник
«босий, бідняк»
холоми́дник
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
халами́да «хламида, верхній одяг» | ? |
жиди́ (з несхвальним відтінком) | ? |
халами́ди (з несхвальним відтінком) | ? |
ВеБ (з несхвальним відтінком) | ? |
ще в семантичному плані плащува́ті цига́ни (також із несхвальним відтінком) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України