ЖЕТОНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
жето́н
запозичення з французької мови;
фр. jeton пов’язане з jeter «кидати», що походить від нар.-лат. jectare «кидати», лат. jacto, jactare «тс.», ітератива від jacio «кидаю», спорідненого з гр. ϊη μι «зрушую, кидаю»;
іє. *diək- «кидати»;
р. болг. м. схв. жето́н, бр. жэто́н, п. žeton, ч. žeton, jeton, слц. jeton, žetón;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жэто́н | білоруська |
| жето́н | болгарська |
| ϊημι «зрушую, кидаю» | грецька |
| *di̯ək- «кидати» | індоєвропейська |
| jacto | латинська |
| jactare «тс.» | латинська |
| jacio «кидаю» | латинська |
| жето́н | македонська |
| jectare «кидати» | народнолатинська |
| žeton | польська |
| жето́н | російська |
| жето́н | сербохорватська |
| jeton | словацька |
| žetón | словацька |
| jeton «кидати» | французька |
| jeter | французька |
| žeton | чеська |
| jeton | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України