ЖЕСТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
жест
запозичення з французької мови;
фр. geste походить як запозичення від лат. gestus «положення, поза; рух тіла», пов’язаного з gero «несу; маю; виконую», етимологічно ізольованим;
р. болг. жест, бр. жэст, п. gest, ч. слц. gesto, вл. gesta, м. гест, схв. гȅст, слн. gésta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жестикулював́ти
жестикуляці́йний
жестикуля́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жэст | білоруська |
| жест | болгарська |
| gesta | верхньолужицька |
| gestus «положення, поза; рух тіла» | латинська |
| gero «несу; маю; виконую» | латинська |
| гест | македонська |
| gest | польська |
| жест | російська |
| гȅст | сербохорватська |
| gesto | словацька |
| gésta | словенська |
| geste | французька |
| gesto | чеська |
жо́стір «Rhamnus L.» (бот.)
споріднене з дангл. gorst «колючий дрік», дінд. ghṛṣṭiḥ «дикий кабан, вепр»;
праслов’янська форма в її стосунку до псл. *žьrstъ, *žerstъ, укр. [жорст, жерест] «тс.» не зовсім ясна;
пов’язується (Топоров II 179–180) з [жестки́й], псл. žestъkъ;
р. [же́стер] «жостір», [жесть, жо́стер], бр. жасцёр «тс.», болг. [же́шля, же́щель] «клен», схв. же́сте, жèстика «чорноклен»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
же́стер
же́стіль
жостели́на
жость
«бирючина, Ligustrum vulgare L.»
зостіль
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жасцёр «тс.» | білоруська |
| же́шля | болгарська |
| же́щель «клен» | болгарська |
| gorst «колючий дрік» | давньоанглійська |
| ghṛṣṭiḥ «дикий кабан, вепр» | давньоіндійська |
| *ž<SUP>ь</SUP>r̥stъ | праслов’янська |
| *žerstъ | праслов’янська |
| žestъkъ | праслов’янська |
| жесть | російська |
| жо́стер | російська |
| же́сте | сербохорватська |
| жорст «тс.» | українська |
| жерест | українська |
| жèстика «чорноклен» | українська |
| жестки́й | ? |
| же́стер «жостір» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України