ЖЕСТОКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

жестки́й «хрипкий, хрипливий»

псл. žestъ, žestъkъ, žestokъ, – можливо, споріднене з двн. kes «твердий ґрунт», дісл. kǫs «купа (каміння)», дірл. gall (‹*gasla) «камінь» (Шанский ЭСРЯ І 5, 288; Фасмер II 50, 51; Преобр. І 231; Torp 42);
виводиться також (Skok III 677) від псл. žeg- «палити»;
зіставляється (Топоров II 179–180) з лтс. dzēsnis «чорний лелека; чапля» (за ознакою твердості дзьоба);
р. жёсткий «жорсткий», жесто́кий «жорстокий», др. жестокъ, жестъкъ «твердий, міцний, сильний», болг. жесто́к «жорстокий», м. жесток, схв.жȅсток «різкий, сильний, міцний», стсл. жестъ, ЖЕСТОКЪ «твердий, жорсткий; жорстокий»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жесто́к «жорстокий» болгарська
kes «твердий ґрунт» давньоверхньонімецька
gall «камінь» (‹*gasla)(Шанский ЭСРЯ І 5, 288; Фасмер II 50, 51; Преобр. І 231; Torp 42) давньоірландська
kǫs «купа (каміння)» давньоісландська
жестокъ давньоруська
жестъкъ «твердий, міцний, сильний» давньоруська
dzēsnis «чорний лелека; чапля» (за ознакою твердості дзьоба) латиська
жесток македонська
žestъ праслов’янська
žestъkъ праслов’янська
žestokъ праслов’янська
žeg- «палити» праслов’янська
жёсткий «жорсткий» російська
жесто́кий «жорстокий» російська
жȅсток «різкий, сильний, міцний» сербохорватська
жєстъ «твердий, жорсткий; жорстокий» старослов’янська
жестокъ старослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України