ЖЕСТИКУЛЯЦІЄЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
жест
запозичення з французької мови;
фр. geste походить як запозичення від лат. gestus «положення, поза; рух тіла», пов’язаного з gero «несу; маю; виконую», етимологічно ізольованим;
р. болг. жест, бр. жэст, п. gest, ч. слц. gesto, вл. gesta, м. гест, схв. гȅст, слн. gésta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жестикулював́ти
жестикуляці́йний
жестикуля́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жэст | білоруська |
| жест | болгарська |
| gesta | верхньолужицька |
| gestus «положення, поза; рух тіла» | латинська |
| gero «несу; маю; виконую» | латинська |
| гест | македонська |
| gest | польська |
| жест | російська |
| гȅст | сербохорватська |
| gesto | словацька |
| gésta | словенська |
| geste | французька |
| gesto | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України