ЖЕРЕБОК — ЕТИМОЛОГІЯ
же́реб «жеребок; [ділянка землі Я]»
псл. *žerbьjь (‹*gerb-);
споріднене з прус. gīrbin «число», двн. kërfan «робити насічку, зазублювати», нвн. kerben «тс.», дфриз. kërva, дангл. ceorfan, англ. carve «різати, ділити, розтинати», гр. γράφω «пишу», дряпаю, розтинаю»;
іє. *gerbh- «дряпати, насікати»;
р. [же́ребий] «жеребок; кусок (металу і под.)», жре́бий, [же́реб], бр. жэ́рабя, др. жеребий, жеребей, п. źreb, žrzeb (іст.) «ділянка ґрунту, маєток», ч. заст. hřebí «жеребок» (первісно «відрізана тріска»), слц. слн. žréb, болг. жре́бий, м. ждрȇб, схв. ждрȇб, стсл. жрѣбъ, жрѣбии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жеребе́н
«жеребок»
жеребі́й
«ділянка землі»
жеребком
жеребкува́ння
жеребок
жребува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
carve «різати, ділити, розтинати» | англійська |
жэ́рабя | білоруська |
жре́бий | болгарська |
γράφω «пишу» | грецька |
ceorfan | давньоанглійська |
kërfan «робити насічку, зазублювати» | давньоверхньонімецька |
жеребий | давньоруська |
жеребей | давньоруська |
kërva | давньофризька |
*gerbh- «дряпати, насікати» | індоєвропейська |
ждреб | македонська |
kerben «тс.» | нововерхньонімецька |
źreb «ділянка ґрунту, маєток» (іст.) | польська |
žrzeb «ділянка ґрунту, маєток» (іст.) | польська |
*žerbьjь (‹*gerb-) | праслов’янська |
*gerb- | праслов’янська |
gīrbin «число» | прусська |
жре́бий | російська |
же́реб | російська |
ждрȇб | сербохорватська |
žréb | словацька |
žréb | словенська |
жрѣбъ | старослов’янська |
жрѣбии | старослов’янська |
hřebí «жеребок»«відрізана тріска» (первісно ) | чеська |
же́ребий «жеребок; кусок (металу і под.)» | ? |
hřebí «жеребок»«відрізана тріска» (первісно ) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України