ЖЕРЕБКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
же́реб «жеребок; [ділянка землі Я]»
псл. *žerbьjь (‹*gerb-);
споріднене з прус. gīrbin «число», двн. kërfan «робити насічку, зазублювати», нвн. kerben «тс.», дфриз. kërva, дангл. ceorfan, англ. carve «різати, ділити, розтинати», гр. γράφω «пишу», дряпаю, розтинаю»;
іє. *gerbh- «дряпати, насікати»;
р. [же́ребий] «жеребок; кусок (металу і под.)», жре́бий, [же́реб], бр. жэ́рабя, др. жеребий, жеребей, п. źreb, žrzeb (іст.) «ділянка ґрунту, маєток», ч. заст. hřebí «жеребок» (первісно «відрізана тріска»), слц. слн. žréb, болг. жре́бий, м. ждрȇб, схв. ждрȇб, стсл. жрѣбъ, жрѣбии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жеребе́н
«жеребок»
жеребі́й
«ділянка землі»
жеребком
жеребкува́ння
жеребок
жребува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| carve «різати, ділити, розтинати» | англійська |
| жэ́рабя | білоруська |
| жре́бий | болгарська |
| γράφω «пишу» | грецька |
| ceorfan | давньоанглійська |
| kërfan «робити насічку, зазублювати» | давньоверхньонімецька |
| жеребий | давньоруська |
| жеребей | давньоруська |
| kërva | давньофризька |
| *gerbh- «дряпати, насікати» | індоєвропейська |
| ждреб | македонська |
| kerben «тс.» | нововерхньонімецька |
| źreb «ділянка ґрунту, маєток» (іст.) | польська |
| žrzeb «ділянка ґрунту, маєток» (іст.) | польська |
| *žerbьjь (‹*gerb-) | праслов’янська |
| *gerb- | праслов’янська |
| gīrbin «число» | прусська |
| жре́бий | російська |
| же́реб | російська |
| ждрȇб | сербохорватська |
| žréb | словацька |
| žréb | словенська |
| жрѣбъ | старослов’янська |
| жрѣбии | старослов’янська |
| hřebí «жеребок»«відрізана тріска» (первісно ) | чеська |
| же́ребий «жеребок; кусок (металу і под.)» | ? |
| hřebí «жеребок»«відрізана тріска» (первісно ) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України