ЖЕРДЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

жердь «дишло для повертання вітряка»

псл. žьrdь (‹*gьrd-), пов’язане чергуванням голосних з *gord«город»;
зіставлення з двн. gerta «прут», gart «колючка; важіль» (Преобр. І 228; Младенов 166; Uhlenbeck РВrВ 19, 520) помилкове;
р. жердь, бр. жэ́ǽрдка, др. жьрдь, п. żerdź, ч. žerd, слц. žrď, вл. žerdź, нл. žerdka, žerź, болг. [же́рда],слн. žŕd, стсл. жръдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жерди́на
жерди́ти «обгороджувати жердинами»
же́рдка
же́рдя (зб.)
жердяни́й
жо́рдка (деталь воза)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жэ́рдка білоруська
же́рда болгарська
žerdź верхньолужицька
gerta «прут» давньоверхньонімецька
gart «колючка; важіль» давньоверхньонімецька
жьрдь давньоруська
žerdka нижньолужицька
žerź нижньолужицька
żerdź польська
ž<SUP>ь</SUP>r̥dь (‹*gь$rd-) праслов’янська
*gord «город» праслов’янська
*g<SUP>ь</SUP>r̥rd- праслов’янська
жердь російська
žrď словацька
žŕd словенська
жръдь старослов’янська
žerd чеська

жорст «жердка в хаті для навішування одягу»

очевидно, результат видозміни основи [жердь];
р. півд. [жо́рость] «товста жердина» є, мабуть, українізмом;
характер формальних змін не цілком ясний;
р. [жерздь] «товста жердина», [жерсть, жересть] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жо́рост «жердина, на якій укріплюють у церкві хрест»
жо́рость «колода, що вживається для зв’язування річкового плоту»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жо́рость «товста жердина» російська
жерздь «товста жердина» російська
жерсть російська
жересть «тс.» російська
жердь українська

озе́ре́д «скирта сіна, соломи чи хліба; ожеред»

псл. *ozordъ (‹ іє. *g̑hordh-), фонетичний варіант до *ogordъ (‹ іє. *ghordh-);
споріднене з лит. žа́rdas «пристрій для сушіння гороху, льону», лтс. zãrds «тс.», лит. žar̃dis «загін», прус. sardis «паркан», псл. *gordъ «місто», *žьr̥dь (‹ *gьr̥dь), укр. р. го́род, жердь;
висловлювались думки про запозичення балтійських слів зі слов’янських мов (Mikl. EW 416) або, навпаки, слов’янських слів з балтійських мов (Zubatý St. a čl. I 2, 125);
р. [озере́д] «довга скирта хліба; пристосування для сушіння снопів», [озоро́д, зоро́д, заро́д] «тс.», бр. [азаро́д] «пристосування у вигляді драбини для просушування снопів», [азаро́да, озяро́д] «тс.», п. [ozieród, ozieroda] (очевидно, з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

вазирет
взере́т
возере́д
вузирє́т
гозере́т
гозере́ц «тс.»
одзере́д
озаре́т
озе́ред
озере́да
озере́т
Етимологічні відповідники

Слово Мова
азаро́д «пристосування у вигляді драбини для просушування снопів» білоруська
zãrds «тс.» латиська
žа́rdas «пристрій для сушіння гороху, льону» литовська
žar̃dis «загін» литовська
ozieród (очевидно, з укр.) польська
ozieroda (очевидно, з укр.) польська
*ozordъ (‹ іє. *g̑hordh-) праслов’янська
*gordъ «місто» праслов’янська
sardis «паркан» прусська
го́род російська
озере́д «довга скирта хліба; пристосування для сушіння снопів» російська
го́род українська
озоро́д українська
зоро́д українська
заро́д «тс.» українська
азаро́да українська
озяро́д «тс.» українська
*ogordъ (‹ іє. *ghordh-) ?
(‹ *gьr̥dь) ?
жердь ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України