ЖЕРДИН — ЕТИМОЛОГІЯ

жердь «дишло для повертання вітряка»

псл. žьrdь (‹*gьrd-), пов’язане чергуванням голосних з *gord«город»;
зіставлення з двн. gerta «прут», gart «колючка; важіль» (Преобр. І 228; Младенов 166; Uhlenbeck РВrВ 19, 520) помилкове;
р. жердь, бр. жэ́ǽрдка, др. жьрдь, п. żerdź, ч. žerd, слц. žrď, вл. žerdź, нл. žerdka, žerź, болг. [же́рда],слн. žŕd, стсл. жръдь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жерди́на
жерди́ти «обгороджувати жердинами»
же́рдка
же́рдя (зб.)
жердяни́й
жо́рдка (деталь воза)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жэ́рдка білоруська
же́рда болгарська
žerdź верхньолужицька
gerta «прут» давньоверхньонімецька
gart «колючка; важіль» давньоверхньонімецька
жьрдь давньоруська
žerdka нижньолужицька
žerź нижньолужицька
żerdź польська
ž<SUP>ь</SUP>r̥dь (‹*gь$rd-) праслов’янська
*gord «город» праслов’янська
*g<SUP>ь</SUP>r̥rd- праслов’янська
жердь російська
žrď словацька
žŕd словенська
жръдь старослов’янська
žerd чеська

о́жере́д «скирта; стіг СУМ, Slavia 1978; [жердини в клуні Пі]»

очевидно, утворене з прийменника о «біля, навколо» й основи іменника жерди́на;
в такому разі первісно означало «складене навколо жердини»;
вважається також (Zubatý St. а čl. I 2, 125) результатом зближення з основою жерд- здавна успадкованого [озере́д] «ожеред»;
розглядається (Дзендзелівський Slavia 1978, 274) і як давній варіант звукової форми з оз-;
менш переконливе припущення (Scheludko 139) про походження від рум. gireadă «тс.»;
р. [ожере́т] «довгий стіг, скирта»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вожере́д
вучире́т
ожере́да
ожере́дити «скиртувати»
ожере́дник «скиртувальник»
ожере́т «стіг»
ожи́редь
ожірі́ть
очере́д
очере́х
чере́т «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ожере́т «довгий стіг, скирта» російська
gireadă «тс.» румунська
о «біля, навколо» ?
жерди́на ?
означало «складене навколо жердини» ?
жерд «ожеред» ?
озере́д «ожеред» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України