ЖЕЛУДЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
жо́лудь
споріднене з лит. gìlė, лтс. zīle, [dzīle], прус. gile, лат. glāns (род. в. glandis) «тс.», дінд. Gulaḥ «жолудь; penis», гр. βάλανος «жолудь», вірм. kałin «тс.»;
іє. *guel «дуб»;
припускається зв’язок з іє. *guelә- (і *guerә-) «жерти» (Holub –Kop. 442; Holub–Lyer 522);
пов’язання з гр. βάλλω «падаю» (Шанский ЭСРЯ І 5, 283; Specht 173) викликає сумнів;
р. жёлудь, бр. жо́луд, др. желудь, п. żołądź, ч. žalud, слц. žalud’, вл. žołdź, нл. žołź, полаб. zelǫd, болг. желъд, м. желад, схв. [жȅлуд], слн. žêlod, цсл. желѫдь – псл. *želǫdь ‹ *guelandis;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жолу́ддя
(зб.)
жолу́дик
«жолудь»
жолуди́стий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жо́луд | білоруська |
| же́лъд | болгарська |
| žołdź | верхньолужицька |
| kałin «тс.» | вірменська |
| βάλανος «жолудь» | грецька |
| βάλλω «падаю» | грецька |
| Gulaḥ «жолудь; penis» | давньоіндійська |
| желудь | давньоруська |
| *g<SUP>u̯</SUP>el «дуб» | індоєвропейська |
| *g<SUP>u</SUP>elә- «жерти» (і *g$uerә-)(Holub --Kop. 442; Holub--Lyer 522) | індоєвропейська |
| *g<SUP>u̯</SUP>erә | індоєвропейська |
| glāns «тс.» (род. в. glandis) | латинська |
| zīle | латиська |
| dzīle | латиська |
| gìlė | литовська |
| желад | македонська |
| žołź | нижньолужицька |
| zelǫ́d | полабська |
| żołądź | польська |
| *želǫdь | праслов’янська |
| *g<SUP>u̯</SUP>elandis | праслов’янська |
| gile | прусська |
| жёлудь | російська |
| жȅлуд | сербохорватська |
| žalud' | словацька |
| žêlod | словенська |
| желѫдь | церковнослов’янська |
| žalud | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України