ЖЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

же (частка)

споріднене з дінд. ha, gha, ghā «тс.», гр. -γε, можливо, також δε «же», ϑε (εἴϑε) «якби», лит. betai-ga «але», іє. *guhe, *gue;
загальнослов’янська енклітична підсилювальна частка, спочатку вживалася лише з займенниками, пізніше – з будь-якими словами як засіб протиставлення;
псл. že (‹*ge), пов’язане з go (схв. него «але»), ga (вл. što ha «що ж»);
р. др. же, бр. жа, ж, п. że, ч. слц. слн. že, стсл. же;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ж
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жа білоруська
ж білоруська
što ha верхньолужицька
-γε грецька
δε «же» грецька
δε грецька
εἴϑε грецька
ha давньоіндійська
gha давньоіндійська
ghā «тс.» давньоіндійська
же давньоруська
*g<SUP>u̯</SUP>he індоєвропейська
*g<SUP>u̯</SUP>e індоєвропейська
betai-ga «але» литовська
że польська
že (‹*ge) праслов’янська
ga (вл. što ha «що ж») праслов’янська
*ge праслов’янська
go праслов’янська
же російська
нȅго сербохорватська
že словацька
že словенська
же старослов’янська
že чеська

же (підрядний спол.)

п. że, як і ч. слц. že, вл. zo, нл. žo, є скороченим варіантом відносного слова ježe «що, яке», що утворилося внаслідок злиття вказівного займенника *je «воно, те» з часткою že «же»;
очевидно, запозичення з польської і словацької мов;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жо «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zo верхньолужицька
žo нижньолужицька
że польська
že словацька
že чеська
ježe «що, яке» ?
*je «воно, те» ?
že «же» ?

аж

псл. aže;
результат злиття сполучника а і частки же з дальшим відпадінням кінцевого ненаголошеного ;
р. [аж, а́жно, а́жник], бр. аж, ажно́, др. аже «що; якщо; аж; аж от», ажь, «тс.», п. aż «аж; поки; як тільки», [aże, ażno], ст. aże «тс.», ч. слц. až «аж; поки», нл. až «до; що; щоб; поки», ažo «тс.», схв. ст. аr(е) ‹ ‹ *aže «бо; аж», слн. ст. àr «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аже́нь
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аж білоруська
аже «що; якщо; аж; аж от» давньоруська
«до; що; щоб; поки»«тс.» нижньолужицька
ažo «до; що; щоб; поки»«тс.» нижньолужицька
«аж; поки; як тільки» польська
aže праслов’янська
аr(е) ‹ *aže «бо; аж» сербохорватська
«аж; поки» словацька
àr «тс.» словенська
а́жно українська
а́жник українська
ажно́ українська
ажь «тс.» українська
aże українська
ażno українська
«аж; поки» чеська
а ?
же ?
аж ?
aże «тс.» ?
аr(е) ‹ *aže «бо; аж» ?
àr «тс.» ?

да́жить «навіть»

результат контамінації р. даже «тс.».утвореного з часток да1 і же, і укр. на́віть (перша форма) та дай же (друга форма);
результат контамінації р. даже «тс.».утвореного з часток да1 і же, і укр. на́віть (перша форма) та дай же (друга форма);
Фонетичні та словотвірні варіанти

да́йжи «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
даже «тс.» російська
на́віть (перша форма)(друга форма). українська
да ?
же ?

д'але́ж «але Ж, проте, втім»

результат злиття сполучників da1 i але́1та частки же (ж) (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
da (ж) ?
але́ (ж) ?
же (ж) ?

дожні «навіть»

очевидно, результат приєднання до прислівника дожь, утвореного з прийменника чи сполучника до та частки же, заперечної частки ні;
р. да́же, бр. [да́йжа], др. дожи (до), дожь, доже (до), стсл. дожи (до), доже (до);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
да́йжа білоруська
дожи (до) давньоруська
да́же російська
дожи (до) старослов’янська
дожь українська
доже (до) українська
доже (до) українська
дожь ?
до ?
же ?
ні ?

не́гли «ледве» (ст.)

псл. *nеgo li, що складається із заперечної частки ne, підсилювальної go, спорідненої з že, укр. же, і питальної li;
пор. лит. nègi «хіба, невже», negù «ніж»;
р. [не́гли] «невже; можливо, певно», др. негъли «ніж; щоб; хай; можливо, усе ж», негли «тс.», негъ «ніж», болг. не́гли «ніж; можливо, певно», м. негали «не говорячи вже», схв. нȅголи «але; ніж», нȅгли, нȅго, neg, слн. négo, стсл. нєгъли, нєгли «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
не́гли «ніж; можливо, певно» болгарська
негъли «ніж; щоб; хай; можливо, усе ж» давньоруська
nègi «хіба, невже» литовська
негали «не говорячи вже» македонська
*nеgo праслов’янська
не́гли «невже; можливо, певно» російська
нȅголи «але; ніж» сербохорватська
négo словенська
нєгъли старослов’янська
же українська
негли «тс.» українська
негъ «ніж» українська
нȅгли українська
нȅго українська
нєгли «тс.» українська
nègi «хіба, невже» ?
negù «ніж» ?

ма́йже

виведення від рум. mai «більше» (Vrabie Romanoslavica 14, 160) помилкове;
результат злиття слів май «вважай» (2 ос. одн. наказ. спос. від дієслова ма́ти) і сполучника [же] «що» або [би] «ніби»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

май
ма́йби́
мей «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mai «більше» румунська
май «вважай» (2 ос. одн. наказ. спос. від дієслова ма́ти) ?
же «що» ?
би «ніби» ?

о́тже (частка, що вказує на зв’язок між частинами думки)

складне утворення з часток от і же (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

отжек «отже»
ўотжик «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
от ?
же ?

таж

результат злиття та і ж, же;
пор. але ж;
п. [taż, taże] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

та́же́ «таж»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
taż «тс.» польська
taże «тс.» польська
та українська
ж українська
же українська
але ж українська

тото́жний

запозичення з чеської мови;
ч. totožný «ідентичний» утворено в XIX ст. від займенника totéž «те саме» (із сполучення to též, букв. «то теж») або на основі р. тот же «той же», де займенники to, тот відповідають укр. той, а частка žе, жеукр. же;
слц. totožný;
Фонетичні та словотвірні варіанти

отото́жнити
утото́жнюва́ти «ототожнювати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тот же «той же» російська
тот російська
же російська
totožný словацька
той українська
же українська
totožný «ідентичний» чеська
totéž «те саме» (із сполучення to též, букв. «то теж») чеська
to též чеська
to чеська
žе чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України