ЖЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

споріднене з дінд. ha, gha, ghā «тс.», гр. -γε, можливо, також δε «же», ϑε (εἴϑε) «якби», лит. betai-ga «але», іє. *g^uhe, *g^ue;

загальнослов’янська енклітична підсилювальна частка, спочатку вживалася лише з займенниками, пізніше – з будь-якими словами як засіб протиставлення;

псл. že (‹*ge), пов’язане з go (схв. него «але»), ga (вл. što ha «що ж»);

р. др. же, бр. жа, ж, п. że, ч. слц. слн. že, стсл. же;

п. że, як і ч. слц. že, вл. zo, нл. žo, є скороченим варіантом відносного слова ježe «що, яке», що утворилося внаслідок злиття вказівного займенника *je «воно, те» з часткою že «же»;

очевидно, запозичення з польської і словацької мов;

псл. aže;

результат злиття сполучника а і частки же з дальшим відпадінням кінцевого ненаголошеного -е;

р. [аж, а́жно, а́жник], бр. аж, ажно́, др. аже «що; якщо; аж; аж от», ажь, «тс.», п. aż «аж; поки; як тільки», [aże, ażno], ст. aże «тс.», ч. слц. až «аж; поки», нл. až «до; що; щоб; поки», ažo «тс.», схв. ст. аr(е) ‹ ‹ *aže «бо; аж», слн. ст. àr «тс.»;

результат контамінації р. даже «тс.».утвореного з часток да¹ і же, і укр. на́віть (перша форма) та дай же (друга форма);

результат контамінації р. даже «тс.».утвореного з часток да¹ і же, і укр. на́віть (перша форма) та дай же (друга форма);

результат злиття сполучників da¹ i але́¹та частки же (ж) (див.);

очевидно, результат приєднання до прислівника дожь, утвореного з прийменника чи сполучника до та частки же, заперечної частки ні;

р. да́же, бр. [да́йжа], др. дожи (до), дожь, доже (до), стсл. дожи (до), доже (до);

псл. *nеgo li, що складається із заперечної частки ne, підсилювальної go, спорідненої з že, укр. же, і питальної li;

пор. лит. nègi «хіба, невже», negù «ніж»;

р. [не́гли] «невже; можливо, певно», др. негъли «ніж; щоб; хай; можливо, усе ж», негли «тс.», негъ «ніж», болг. не́гли «ніж; можливо, певно», м. негали «не говорячи вже», схв. нȅголи «але; ніж», нȅгли, нȅго, neg, слн. négo, стсл. нєгъли, нєгли «тс.»;

виведення від рум. mai «більше» (Vrabie Romanoslavica 14, 160) помилкове;

результат злиття слів май «вважай» (2 ос. одн. наказ. спос. від дієслова ма́ти) і сполучника [же] «що» або [би] «ніби»;

складне утворення з часток от і же (див.);

результат злиття та і ж, же;

пор. але ж;

п. [taż, taże] «тс.»;

запозичення з чеської мови;

ч. totožný «ідентичний» утворено в XIX ст. від займенника totéž «те саме» (із сполучення to též, букв. «то теж») або на основі р. тот же «той же», де займенники to, тот відповідають укр. той, а частка žе, же – укр. же;

слц. totožný;