ЖБИР — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
жбир «скеля, гора; височина; намул, мілина; сіножаті, порослі купиною та кущами»
очевидно, псл. *žьbirъ;
у такому разі споріднене з лат. gibber «горбатий; бугристий», gibber «горб, бугор», gibbus «випуклий», gibbus «горб»;
іє. *geibh- «гнути, згинати, нагинати»;
слц. заст. žbár(a) «підпірка», żber «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *geibh- «гнути, згинати, нагинати» | індоєвропейська |
| gibber «горбатий; бугристий» | латинська |
| gibber «горб, бугор» | латинська |
| gibbus «випуклий» | латинська |
| gibbus «горб» | латинська |
| *žьbirъ | праслов’янська |
| žbár(a) «підпірка»«тс.» | словацька |
| żber «підпірка»«тс.» | словацька |
| żber «підпірка»«тс.» | словацька |
жби «хвилі, що набігають»
неясне;
можливо, пов’язане з [жбир] «скеля, гора»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жби́хи
«тс.»
жбурили́ти
«здійматися високими хвилями»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жбир «скеля, гора» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України