ЖАХАЮТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
жаха́ти «вириватися, спалахувати»
неясне;
можливо, афективне утворення на ґрунті української і російської мов;
може бути зіставлене з болг. [жа́скъм] «жбурляю; різко смикаю»;
р. жа́хнуть «ударити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жаха́ть
«блискати без грому»
жахну́ти
«кинутися»
жа́хнути
«вдарити»
жахті́ти
«палати»
жє́кнути
«стрімко кинутися на когось»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́скъм «жбурляю; різко смикаю» | болгарська |
| жа́хнуть «ударити» | російська |
жах
результат фонетичної видозміни основи жас- (‹*gēs-), можливо, викликаної впливом основи страх- (strax-);
бр. жах, п. ża chać się «жахатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жаха́нка
«жахання»
жаха́ти
жахі́ття
жахли́вий
жахля́к
«боягуз»
жахни́й
жахну́тися
жахо́та
жахті́ти
«жахатися»
нажа́ханий
пожаха́чка
«боягузка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жах | білоруська |
| ża chać się «жахатися» | польська |
| *gēs- | праслов’янська |
| strax- | праслов’янська |
| жас (‹*gēs-) | українська |
| страх (strax-) | українська |
наже́гати «налякати»
неясне;
можливо, пов’язане в якийсь спосіб з жаха́ти «лякати», жах і з [жє́кнути] «несамовито напасти, стрімко кинутися на когось», [жаха́ти] «вириватися, спалахувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наже́кати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жаха́ти «лякати» | українська |
| жах «несамовито напасти, стрімко кинутися на когось» | українська |
| жаха́ти «вириватися, спалахувати» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України