ЖАС — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. žas- (‹*gēs-);

загальноприйнятої етимології не має;

зіставляється з псл. gasnǫti «гаснути», лит. gésti, лтс. dzist, тох. A käs, В kës, kas «тс.» (Фасмер IV 151; Bern. І 295) або з лит. gésti «лякати», gąstas «страх» (Brückner 662; Младенов 560) чи з гот. us-geisnan «ужахнутися», нвн. Geist «дух» (там же; Holub–Kop. 442; Machek ESJČ 722; це зіставлення вважається сумнівним – Feist 531);

р. болг. м. у́жас, др. ужасъ, п. ст. żasnąć się, ч. žasnouti «зчудуватися, ужахнутися», ч. слц. úžas «зчудування, подив», схв. ужас «жах», стсл. оужасъ «тс.»;

результат фонетичної видозміни основи жас- (‹*gēs-), можливо, викликаної впливом основи страх- (strax-);

бр. жах, п. ża chać się «жахатися»;

не зовсім ясне;

можливо, виникло на основі незасвідченого сх.-сл. *čaznǫti (‹*čеznǫti), укр. че́знути «щезати, зникати; [гинути, помирати]» (походження звука х замість з аналогічне до заміни с звуком х: жах при р. (у)жас, укр. тряхну́ти – трясти́);

зближувалося також з лит. kašėˊti «хиріти, сохнути, марніти» (Machek Recherches 29);

менш імовірні інші зіставлення: з гр. ϰάγϰανος «висохлий, сухий», лит. keñkti «вадити, шкодити» (Petersson AfSlPh 34, 379; Ильинский РФВ 70, 266–267), з н. hager «худий, виснажений» (Bern. I 133) або з ча́діти (Machek LP 1953/4, 121);

р. ча́хнуть «чахнути», бр. ча́хнуць «тс.»;