ЖАРТІВНИКАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
жарт
через посередництво польської і чеської мов запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. sërten «обдурювати, мучити, бити» пов’язане з sēren «ранити», спорідненим з двн. sēr «болючий», нвн. sehr «дуже», дангл. sār, дісл. sarr «тс.; поранений», лат. saevus «лютий», лтс. sīvs «гострий, жорстокий»;
пізніше ч. žertovati зблизилося з нвн. scherzen «жартувати»;
безпосереднє виведення ч. žert від нвн. Scherz «жарт» (Фасмер II 36; Преобр. І 222; Brücner 662) помилкове;
р. [жарт], бр. жарт, п. żart, ч. žert, ст. žertovati «обдурювати», слц. žart;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жа́рта
жартівли́вий
жартівни́й
жартівни́к
жартливий
жартобли́вий
жартома́
жартува́ти
жарту́н
жарту́ха
жарту́шки
«жарти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жарт | білоруська |
| sār | давньоанглійська |
| sēr «болючий» | давньоверхньонімецька |
| sarr «тс.; поранений» | давньоісландська |
| saevus «лютий» | латинська |
| sīvs «гострий, жорстокий» | латиська |
| sehr «дуже» | нововерхньонімецька |
| scherzen «жартувати» | нововерхньонімецька |
| Scherz «жарт» | нововерхньонімецька |
| żart | польська |
| жарт | російська |
| sërten «обдурювати, мучити, бити» | середньоверхньнімецька |
| sēren «ранити» | середньоверхньнімецька |
| žart | словацька |
| žertovati | чеська |
| žert | чеська |
| žert | чеська |
| žertovati «обдурювати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України