ЖАРТОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

через посередництво польської і чеської мов запозичено з середньоверхньонімецької;

свн. sërten «обдурювати, мучити, бити» пов’язане з sēren «ранити», спорідненим з двн. sēr «болючий», нвн. sehr «дуже», дангл. sār, дісл. sarr «тс.; поранений», лат. saevus «лютий», лтс. sīvs «гострий, жорстокий»;

пізніше ч. žertovati зблизилося з нвн. scherzen «жартувати»;

безпосереднє виведення ч. žert від нвн. Scherz «жарт» (Фасмер II 36; Преобр. І 222; Brücner 662) помилкове;

р. [жарт], бр. жарт, п. żart, ч. žert, ст. žertovati «обдурювати», слц. žart;

запозичення з італійської мови;

іт. scherzo «скерцо», букв. «жарт» пов’язане з scherzare «жартувати», яке походить від свн. schërzen «весело стрибати, веселитися», пов’язаного з schërz «задоволення, гра», scharz «стрибок», schurz «тс.», снн. schërs «жарт», до яких зводиться й укр. жарт;

р. болг. м. ске́рцо, бр. ске́рца, п. ч. слц. scherzo, схв. ске̏рцо, слн. schêrzo;