ЖАНДАР — ЕТИМОЛОГІЯ
жанда́рик «одуд, Upupa epops L.» (орн.)
похідне утворення від [жанда́р]\ назва зумовлена, можливо, тим, що чубик на голові одуда в формі віяла нагадує пучок пір’я, який носили на капелюхах угорські жандарми;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жанда́р | українська |
жанда́рм
запозичено з французької мови, можливо, через німецьку;
фр. gendarme (›н. Gendarm) виникло з gent d’armes букв. «люди зброї», яке складається з фр. ст. gent «народ, раса», пов’язаного з лат. gens «рід, клан», genus «походження, рід», укр. ген, та armes «зброя», мн. від arme, що походить від лат. arma «тс.»;
р. жанда́рм, бр. жанда́р, п. żandarm, ч. żandarm, žandár, слц. žandár, вл. žandarm, болг. жанда́р, жанда́рин, м. жандарм, схв. жàндарм, жȁнда́рм, слн. Žandȃr;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жанда́р
жандарме́рія
шандар
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жанда́р | білоруська |
жанда́р | болгарська |
жанда́рин | болгарська |
žandarm | верхньолужицька |
gens «рід, клан» | латинська |
genus «походження, рід» | латинська |
arma «тс.» | латинська |
жандарм | македонська |
Gendarm | німецька |
żandarm | польська |
жанда́рм | російська |
жàндарм | сербохорватська |
жȁнда́рм | сербохорватська |
žandár | словацька |
Žandȃr | словенська |
ген | українська |
gendarme (›н. Gendarm) | французька |
gent d'armes «народ, раса» | французька |
gent «народ, раса» | французька |
armes «зброя» | французька |
arme | французька |
żandarm | чеська |
žandár | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України