ЖАНДАР — ЕТИМОЛОГІЯ

жанда́рик «одуд, Upupa epops L.» (орн.)

похідне утворення від [жанда́р]\ назва зумовлена, можливо, тим, що чубик на голові одуда в формі віяла нагадує пучок пір’я, який носили на капелюхах угорські жандарми;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жанда́р українська

жанда́рм

запозичено з французької мови, можливо, через німецьку;
фр. gendarme (›н. Gendarm) виникло з gent d’armes букв. «люди зброї», яке складається з фр. ст. gent «народ, раса», пов’язаного з лат. gens «рід, клан», genus «походження, рід», укр. ген, та armes «зброя», мн. від arme, що походить від лат. arma «тс.»;
р. жанда́рм, бр. жанда́р, п. żandarm, ч. żandarm, žandár, слц. žandár, вл. žandarm, болг. жанда́р, жанда́рин, м. жандарм, схв. жàндарм, жȁнда́рм, слн. Žandȃr;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жанда́р
жандарме́рія
шандар
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жанда́р білоруська
жанда́р болгарська
жанда́рин болгарська
žandarm верхньолужицька
gens «рід, клан» латинська
genus «походження, рід» латинська
arma «тс.» латинська
жандарм македонська
Gendarm німецька
żandarm польська
жанда́рм російська
жàндарм сербохорватська
жȁнда́рм сербохорватська
žandár словацька
Žandȃr словенська
ген українська
gendarme (›н. Gendarm) французька
gent d'armes «народ, раса» французька
gent «народ, раса» французька
armes «зброя» французька
arme французька
żandarm чеська
žandár чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України