ЖАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
жа́ло́
псл. *žędlo‹*geldlo (внаслідок розподібнення);
споріднене з лит. gélti «жалити», geluonìs «жало», лтс. dzel «жалити», прус. gallan «смерть», двн. quelan «страждання; страждати», нвн. Qual «мука», дірл. at bail «умирає», дангл. cwelan «умирати», гр. βέλος «стріла», δέλλιϑες «оси»;
іє. *guel- «колоти, жалити»;
існує також думка (Zubatý St. a čl. І 2, 129; Būga RR 495; Trautmann 86) про етимологічну спорідненість жа́ло з жа́ти, жну;
р. жа́ло, бр. джа́ла, [жа́ла], др. жало, п. żądło, каш. [žangło], слц. žiało, полаб. zǫdlü, болг. же́ло, жи́ло, м. жило, схв. жȁлац, жȁока, слн. žêlo, стсл. жѧло;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жавкий
жали́ти
жа́лиця
«жигалка, Stomoxys»
(ент.)
жалки́й
жалли́вий
жальце́
«вістря голки»
жалю́чий
желава́
«гадюче жало»
жило
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| джа́ла | білоруська |
| жа́ла | білоруська |
| же́ло | болгарська |
| жи́ло | болгарська |
| βέλος «стріла» | грецька |
| δέλλιϑες «оси» | грецька |
| cwelan «умирати» | давньоанглійська |
| quelan «страждання; страждати» | давньоверхньонімецька |
| at bail «умирає» | давньоірландська |
| жало | давньоруська |
| žangło | кашубський |
| dzeȇt «жалити» | латиська |
| gélti «жалити» | литовська |
| geluonìs «жало» | литовська |
| жило | македонська |
| Qual «мука» | нововерхньонімецька |
| zǫdlü | полабська |
| żądło | польська |
| *žędlo (внаслідок розподібнення) | праслов’янська |
| *geldlo | праслов’янська |
| gallan «смерть» | прусська |
| жа́ло | російська |
| жȁлац | сербохорватська |
| жȁока | сербохорватська |
| žiało | словацька |
| žêlo | словенська |
| жѧло | старослов’янська |
| жа́ло | українська |
| жа́ти | українська |
| жну | українська |
| *g<SUP>u̯</SUP>el- «колоти, жалити» | ? |
джоло́ «жало»
результат видозміни слова жа́ло́, викликаної, очевидно, впливом семантично близького бджола́;
бр. [джа́ла] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| джа́ла «тс.» | білоруська |
| жа́ло́ | ? |
| бджола́ | ? |
жару́ха «кропива, Urtica L.» (бот.)
похідне утворення від жар, жа́рити як результат семантичного зближення цих слів з жали́ти, жа́ло́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жар | українська |
| жа́рити | українська |
| жали́ти | українська |
| жа́ло́ | українська |
жа́ти (жну)
іє. *guhen- «бити»;
споріднене з лит. genẽti «обрубувати гілки», лтс. dzenêt «тс.», ірл. benim «б’ю», лат. dē-fendo «захищаю, обороняю», гр. ϑίνω «б’ю»,ϑένω «влучаю», ав. ǰainti «убиває», дінд. hanti «б’є, вбиває», вірм. ganel «сікти», а також з псл. gъnati, укр. гнати і його відповідпиками;
псл. *žęti, žьnǫ;
р. жать, бр. жаць, др. жати, п. żąć, ч. žíti, розм. žnouti, ст. žieti, слц. žať, вл. žeć, нл. žeś, полаб. zana «жнива», болг. жъ́на, м. жнее, схв. жȅти, слн. žéti, стсл. ЖѦТИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виже́н
«ужинок»
дожи́н
дожи́нки
жа́лка
«жниварка»
жа́ля
«жниця»
жа́тва
«жнива»
жа́тка
жатка́р
жа́тний
жа́тник
«жнець»
жаттяf
жа́чка
«жниварка»
же́нник
«жнець»
же́нничка
«жниварка»
же́нчик
женчи́ха
жень
«ужинок»
женьки́ня
«жниця»
женьча́р
«жнець»
жнець
жнив'яний
жни́ва́
жнива́р
жнива́рка
жни́во
жнивови́ця
«жнива»
жнивови́ще
жнивува́ти
жни́ця
жній
жні́я
зажи́н
зажи́нки
нажи́н
обжи́н
обжи́нки
обжни́ва
«обжинкова пісня»
обжні́вка
переджни́в'я
переджни́вний
по́жень
«стерня»
пожни́вний
по́жня
«тс.»
про́жен
«прожата чи прорубана смуга»
просо́н
«дорога, прокошена в очереті»
ужи́н
ужи́нок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ǰainti «убиває» | авестійська |
| жаць | білоруська |
| жъ́на | болгарська |
| žeć | верхньолужицька |
| ganel «сікти» | вірменська |
| ϑίνω «б’ю» | грецька |
| ϑένω «влучаю» | грецька |
| hanti «б’є, вбиває» | давньоіндійська |
| жати | давньоруська |
| benim «б’ю» | ірландська |
| dē-fendo «захищаю, обороняю» | латинська |
| dzenêt «тс.» | латиська |
| genẽti «обрубувати гілки» | литовська |
| жнее | македонська |
| žeś | нижньолужицька |
| zana «жнива» | полабська |
| żąć | польська |
| gъnati | праслов’янська |
| *žęti | праслов’янська |
| žьnǫ | праслов’янська |
| жать | російська |
| жȅти | сербохорватська |
| žať | словацька |
| žéti | словенська |
| жѧти | старослов’янська |
| гнати | українська |
| žíti | чеська |
| žnouti | чеська |
| žieti | чеська |
| *g<SUP>u̯</SUP>hen- «бити» | ? |
жа́ти (жму), -жима́ти
псл. *žęti, *žьmǫ;
споріднене з лит. gùmulas «грудка, клубок», gùmulti «м’яти, бгати», лтс. gumt «гнутися, згинатися (під тягарем)», норв. kumla «місити, м’яти, тиснути», двн. uoquemilo «виноградний сік, вино», ірл. gemel «пута, кайдани», лат. gemo «зітхаю, стогну, волаю», гр. γέμω «бути повним, навантаженим», γόμος «корабельний вантаж, вага»;
іє. *gem- «охоплювати, стискати»;
р. жать, бр. жаць, п. żąć, ч. ždímati, слц. žmýkať «вижимати», вл. žimać, нл. žimaś, схв. жȅти, слн. žéti, стсл. ЖѦТИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вижим
ви́жимка
ви́жимки
віджимни́й
жемери́ння
«макуха»
жемихи́
«вичавки, жом»
жим
жимки́й
«легко стискуваний»
жма́ки
жми́хи
жму́ха
жом
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жаць | білоруська |
| žimać | верхньолужицька |
| γέμω «бути повним, навантаженим» | грецька |
| γόμος «корабельний вантаж, вага» | грецька |
| uoquemilo «виноградний сік, вино» | давньоверхньонімецька |
| *gem- «охоплювати, стискати» | індоєвропейська |
| gemel «пута, кайдани» | ірландська |
| gemo «зітхаю, стогну, волаю» | латинська |
| gumt «гнутися, згинатися (під тягарем)» | латиська |
| gùmulas «грудка, клубок» | литовська |
| gùmulti «м’яти, бгати» | литовська |
| žimaś | нижньолужицька |
| kumla «місити, м’яти, тиснути» | норвезька |
| żąć | польська |
| *žęti | праслов’янська |
| *žьmǫ | праслов’янська |
| жать | російська |
| жȅти | сербохорватська |
| žmýkať «вижимати» | словацька |
| žéti | словенська |
| жѧти | старослов’янська |
| ždímati | чеська |
жаль
споріднене з лит. gėla «біль; жаль», gélti «боліти», gìlti «жалити», лтс. žẽl «жаль», прус. gallan (зн. в.) «смерть», нвн. quälen «мучити», двн. quâla «мука», дангл. cwelan «умирати», вірм. keł «нарив, виразка»;
псл. žalь ‹*gēlь;
р. бр. жаль, др. жаль, жяль, п. żal, ч. žal, žel, слц. žial’, вл. žel, нл. žal, болг. м. жал, схв. жȁо, слн. žál, стсл. жаль «гробниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безжа́льний
жавки́й
жа́литися
«жалітися»
жа́ліб
ж́алібливий
жа́лібни́й
жалібни́к
жалісли́вець
жа́лісли́вий
жа́лісни́й
жалісні́ти
жа́лість
жалі́ти
жалі́тися
жалки́й
жа́лко
«шкода»
жалкува́ти
жалкува́тися
жа́лля́
«жаль»
жалнощі
жа́ло́ба
жалобливийЯ
жа́ло́бний
жа́лобник
жалова́сний
«слізливий»
жа́лосливий
жа́лосний
жа́лосник
жа́лости́вий
жа́лощі
жа́лувати
жа́луватися
жа́лько
жа́льни́й
«сумний»
жа́льно
«тс.»
жа́льнощі
жальчли́вий\
жалючий
пожа́ль
«співчуття»
розжа́лити
розжа́лобити
розжалувати
«позбавити звання, понизити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жаль | білоруська |
| жал | болгарська |
| žel | верхньолужицька |
| keł «нарив, виразка» | вірменська |
| cwelan «умирати» | давньоанглійська |
| quâla «мука» | давньоверхньонімецька |
| жаль | давньоруська |
| жяль | давньоруська |
| žẽl «жаль» | латиська |
| gėla «біль; жаль» | литовська |
| gélti «боліти» | литовська |
| gìlti «жалити» | литовська |
| жал | македонська |
| žal | нижньолужицька |
| quälen «мучити» | нововерхньонімецька |
| żal | польська |
| žalь | праслов’янська |
| *gēlь | праслов’янська |
| gallan «смерть» (зн. в.) | прусська |
| жаль | російська |
| жȁо | сербохорватська |
| žial' | словацька |
| žál | словенська |
| жаль «гробниця» | старослов’янська |
| žal | чеська |
| žel | чеська |
жерни́ця «стерня»
очевидно, результат дисиміляції нн › рн в незафіксованій формі *женни́ця «тс.», похідній від жа́ти, жну (пор. р. жнивьё «тс.»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жнивьё | російська |
| *женни́ця «тс.» | українська |
| жа́ти | українська |
| жну (пор. р. жнивьё «тс.») | українська |
жи́мок «глевчак, Malaxis monophyllos» (бот.)
назва зумовлена м’якістю рослини (пор. р. мя́ко́тница, бр. мя́катніца, ч. měkčilka, měkkyně, слц. mäkkuša «тс.» як кальки лат. malaxis «тс.», що походить від гр. μαλακός «м’який»);
похідне утворення від -жима́ти (жа́ти);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мя́катніца | білоруська |
| μαλακός | грецька |
| malaxis | латинська |
| мя́ко́тница | російська |
| мя́ко́тница | російська |
| mäkkuša | словацька |
| жима́ти (жа́ти) | українська |
| жа́ти | українська |
| жа́ти | українська |
| měkčilka | чеська |
| měkkyně | чеська |
жмайло́ «жмикрут»
пов’язане з жа́ти2 (жму) (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́ти (жму) | українська |
| жму | українська |
жмайло́ «нечепура»
експресивне утворення, можливо, пов’язане з жа́ти, жма́кати (як позначення людини в м’ятому одязі);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́ти | українська |
| жма́кати (як позначення людини в м’ятому одязі). | українська |
жмак «оберемок, пучок Г; макуха Ж»
пов’язане з жа́ти (жму);
значення «жувати» в дієсловах з’явилося, очевидно, під впливом жва́ка́ти;
бр. [жмак] «оберемок; віхоть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жма́ка
«затискач»
жма́ка́ти
«м’яти; жувати»
жмаки
«макуха, жом»
жмакі́вня
«яма на жмаки»
жмако́м
«зібгано»
жмакува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жмак «оберемок; віхоть» | білоруська |
| жа́ти (жму) | українська |
| жму | українська |
| жва́ка́ти | українська |
жмик «пучок»
слц, žmýkať «тиснути, витискувати»;
утворене від дієслова жати, жму (псл. žęti, žьmǫ) за допомогою суфікса -ик- (-уk-);
Фонетичні та словотвірні варіанти
жма́кати
«м’яти, бгати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| žęti | праслов’янська |
| žьmǫ | праслов’янська |
| žmýkať «тиснути, витискувати» | словацька |
| жати | українська |
| жму (псл. žęti, žьmǫ)(-уk-) | українська |
жми́крут «куркуль, скнара»
очевидно, результат з’єднання слів жа́ти (жму) і крути́ти у формі 2 ос. одн. наказового способу: жми + + крути › жми́крути › жми́крут;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жми́крутня
«куркульство»
(зб.)
жми́крутство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́ти (жму) | українська |
| жму | українська |
| крути́ти | українська |
| жми | українська |
| крути | українська |
| жми́крути | українська |
| жми́крут | українська |
жмі́нда «скнара»
очевидно, походить від п. żminda «тс.», утвореного за допомогою складного форманта -ind-a нез’ясованого походження від żąć (żmę), спорідненого з укр. жа́и (жму);
Фонетичні та словотвірні варіанти
жмі́ндавий
жмі́ндати
«скупитися»«скнара»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| żminda «тс.» | польська |
| żąć (żmę) | польська |
| żmę | польська |
| жа́ти (жму) | українська |
| жму | українська |
жмі́хати «бити, розбивати; штовхати; товкти, чавити»
експресивне утворення на основі дієслова жа́ти (жму);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́ти (жму) | українська |
| жму | українська |
жмук «пучок, жмут»
похідне утворення від дієслова жати (жму), псл. žęti (žьmǫ), паралельне іменникові [жмак] «оберемок, пучок» і прислівникові [жмаком] «зібгано»;
слн. [žmúkelj] «брила, купа; пучок», [žmokelj] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жмуко́м
«зібгано»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| žęti (žьmǫ) | праслов’янська |
| žьmǫ | праслов’янська |
| žmúkelj «брила, купа; пучок» | словенська |
| žmokelj «тс.» | словенська |
| жати (жму) | українська |
| жмак «оберемок, пучок» | українська |
| жмаком «зібгано» | українська |
| жму | українська |
жму́рити
метатеза (mьžuriti › žьmuriti) відбулася, можливо, під впливом жа́ти (жму);
пов’язане чергуванням голосних з мига́ти;
псл. žbmuriti, утворене шляхом метатези з mьžuriti (пор. ч. mžourati), що є суфіксальним похідним від mьžiti «мружитися; дрімати» (пор. р. [мжить] «мружитися; куняти», бр. [мжыць] «заплющувати очі» і їх позаслов’янські відповідники – лит. mìgti (mingù) «заснути», прус. ismigē «(він) заснув»);
р. жму́рить, бр. жму́рыць, п. żmurzyć, слц. žmúriť, схв. жмýрити, слн. žmúriti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жму́ри
жмури́тися
жму́ритися
жму́риця
«третя повіка»
(у коня)
жму́рій
«людина, що постійно мружить очі»
жмурі́нка
«гра в хованки»
жмурка́йло
«жмурій»
жму́рки
жмурко́
«жмурій»
жмурли́
па́жмурки
пі́жмурки
при́
«піжмурки»
при́жмур
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мжыць | білоруська |
| жму́рыць | білоруська |
| mìgti | литовська |
| mingù | литовська |
| żmurzyć | польська |
| mьžuriti | праслов’янська |
| žьmuriti | праслов’янська |
| žbmuriti | праслов’янська |
| mьžiti «мружитися; дрімати» (пор. р. [мжить] «мружитися; куняти», бр. [мжыць] «заплющувати очі» і їх позаслов’янські відповідники -- лит. mìgti (mingù) | праслов’янська |
| ismigē «(він) заснув» | прусська |
| мжить | російська |
| жму́рить | російська |
| жмýрити | сербохорватська |
| žmúriť | словацька |
| žmúriti | словенська |
| жа́ти (жму) | українська |
| жму | українська |
| мига́ти | українська |
| mžourati | чеська |
жмут
похідні утворення від дієслова жа́ти (жму);
Фонетичні та словотвірні варіанти
жмит
жмито́к
жмуткува́тий
жму́ття
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́ти (жму) | українська |
| жму | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України