ЖАДНОГО — ЕТИМОЛОГІЯ

жада́ти

пϲл. žędati ‹*gendati з інфіксальним -n-, що закріпилося в інфінітиві під впливом основи теперішнього часу *gend- (інакше Machek ESJČ 721);
споріднене з лит. gedáuti «бажати, сумувати», pasi-gendù «помічаю відсутність», godùs «жадібний», прус. gīdan «сором», нвн. geizen «скупитися; прагнути», свн. gïten «бути жадібним», дірл. -gessam «просимо», гр. ϑέσσασϑαι (сигматичний аорист від ποϑέω «прошу»), дперс. ǰadiyāmiy «прошу», ав. ǰaiδyemi «тс.»;
іє. *guhedh- «просити, бажати»;
р. [жада́ть], жа́дный, бр. жада́ць, др. жадати, жядати, п. żądać, ч. žádati, слц. žiadať, вл. žadać, нл. žedaś, болг. жаду́вам, м. жедува, схв. жèђати, жéђати «відчувати спрагу», слн. žéja «спрага», стсл. жѧдати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́жадний «жадний»
жада́
жада́к «жадібний»
жада́ний
жада́нка «жадана»
жада́ння
жаданча́ «бажаний гість» (ірон.)
жаде́н
жаде́нний
жа́ді́бний
жадли́вий
жа́дни́й
жадну'ва́ти
жадню́га
жадню́чий
жадо́ба
жадо́бен
жадобний
жадо́та
жадува́ти
жаду́ха «скупа жінка»
жадучий
жажденний
жаждивий
жаждливий
жаждувати
жаждущий
пожа́да
пожада́ний «бажаний»
пожада́ння
пожа́дливий
пожа́дний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ǰaiδyemi «тс.» авестійська
жада́ць білоруська
жаду́вам болгарська
žadać верхньолужицька
ϑέσσασϑαι (сигматичний аорист від ποϑέω «прошу») грецька
ποϑέω грецька
-gessam «просимо» давньоірландська
ǰadiyāmiy «прошу» давньоперська
жадати давньоруська
жядати давньоруська
g<SUP>u̯</SUP>hedh- «просити, бажати» індоєвропейська
gedáuti «бажати, сумувати» литовська
pasi-gendù «помічаю відсутність» литовська
godùs «жадібний» литовська
жедува македонська
žedaś нижньолужицька
geizen «скупитися; прагнути» нововерхньонімецька
żądać польська
*gend- (інакше Machek ESJČ 721) праслов’янська
*gendati праслов’янська
gīdan «сором» прусська
жа́дный російська
жèђати сербохорватська
жéђати «відчувати спрагу» сербохорватська
gīten «бути жадібним» середньоверхньнімецька
žiadať словацька
žéja «спрага» словенська
жѧдати старослов’янська
žádati чеська
žędati ?
жада́ть ?

жо́ден «ні один, ніякий; (діал. заст.) кожний»

запозичення з польської мови;
п. żaden «ні один», ст. żadny, як i ч. žádný, слц. žiaden, žiadny, вл. žadyn, нл. žeden «тс.», виникло, очевидно, під впливом każdy з *żeden, про що свідчить нл. žeden і запозичене з польської мови лит. žėdnas «кожний; жодний»;
п. *żeden є результатом стягнення і спрощення виразу niże + jeden «ні(же) один»;
на давнішому етапі звукосполучення жа (ža, ża) могло бути й закономірним результатом стягнення žeje через стадію žē (пор. час із *čēsъ ‹ *kēs-, жар із *žērъ ‹ *gēr- та ін.);
укр. жо́ден (жо́дний) або виникло пізніше з жа́ден (жа́дний) під впливом ні один або (що менш імовірно) є результатом давнього розвитку виразу *ниже один;
думка про походження п. żaden (żadny) з ч. žádný ( ‹*zędьnъ(jb)) «жадібний» (Machek ESJČS 590; Holub– Kop. 441) непереконлива;
бр. жадны «кожний; ні один», жа́дзен, жо́дны, жо́дзен «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жа́ден
жа́дний «тс.»
жадный (XIV ст.)
жоденъ
жо́дний
жодный (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жа́дны «кожний; ні один» білоруська
жа́дзен білоруська
жо́дны білоруська
жо́дзен «тс.» білоруська
žadyn верхньолужицька
žėdnas «кожний; жодний» литовська
žeden «тс.» нижньолужицька
žeden нижньолужицька
żaden «ні один» польська
żadny польська
*żeden польська
każdy польська
*żeden «ні(же) один» польська
niże + jeden польська
ža польська
ża польська
žeje польська
*čēsъ польська
*kēs польська
*žērъ польська
*gēr- польська
żaden (żadny) польська
żadny польська
žiaden словацька
žiadny словацька
жа (ža, ża)(пор. час із *čēsъ ‹ *kēs-, жар із *žērъ ‹ *gēr- та ін.) українська
час українська
жар українська
жо́ден (жо́дний)(жа́дний)(що менш імовірно) українська
жо́дний українська
жа́ден українська
*ниже один українська
жа́дний українська
ні один українська
žádný чеська
žádný «жадібний» ( ‹*zędьnъ(jb))(Machek ESJČS 590; Holub-- Kop. 441) чеська
*zędьnъ(jb) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України