ЕФЕС — ЕТИМОЛОГІЯ
ефе́с
запозичення з російської мови;
р. эфе́с, ст. ефе́с, гефе́с, як і п. заст. giefes, gifes, походить від нім. Gefäß «ефес, держак шаблі; посудина; судина», пов’язаного з fassen «хапати», первісно «уміщати в посудину, приймати в себе», спорідненим з гот. fētjan «прикрашати», початково «облямовувати, охоплювати», лит. pedas «сніп», púodas «горщик», лтс. pēda «в’язка»;
болг. ефе́с;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ефе́с | болгарська |
fētjan «прикрашати» | готська |
pēda «в’язка» | латиська |
pedas «сніп» | литовська |
Gefäß «ефес, держак шаблі; посудина; судина» | німецька |
giefes | польська |
эфе́с | російська |
ефе́с | ? |
гефе́с | ? |
giefes | ? |
gifes | ? |
fassen «хапати» | ? |
первісно «уміщати в посудину, приймати в себе» | ? |
початково «облямовувати, охоплювати» | ? |
púodas «горщик» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України