ЕФЕКТИВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ефе́кт

запозичення з латинської мови;
лат. effektus «виконання; дія; вплив; результат» пов’язане з дієсловом efficio «виготовляю, виконую; призначаю; доводжу», утвореним за допомогою префікса ех (›ef- внаслідок асиміляції) «з-» від дієслова facio «роблю»;
р. эффе́кт, бр. эфе́кт, п. ч. слц. вл. efekt, болг. ефе́кт, м. ефект, схв. èфекат, слн. efékt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

до (XVII ст.)
ефекти́вний
ефе́ктний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
эфе́кт білоруська
ефе́кт болгарська
efekt верхньолужицька
effektus «виконання; дія; вплив; результат» латинська
ефект македонська
efekt польська
эффе́кт російська
èфекат сербохорватська
efekt словацька
efékt словенська
efekt чеська
efficio «виготовляю, виконую; призначаю; доводжу» ?
ех «з-» (›ef- внаслідок асиміляції) ?
facio «роблю» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України