ЕТИМОЛОГІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
етимоло́гія
запозичено з грецької мови за посередництвом латинської (лат. etymologia), про що свідчить, зокрема, наголос;
гр. ἐτυμολογία «етимологія; істинне, тобто первісне, значення слова або встановлення первісного значення слова» складається з основи іменника ἔτυμον «правда, істина; етимон, справжнє, тобто первісне, значення слова», пов’язаного з прикметником ἔτυμος «істинний, правильний», похідним від ἐτεός «дійсний; правдивий, правильний» чи від ἐτός ( ‹*se-tós «який є»), можливо, пов’язаних з дієсловом ἐστί «є», – пор. дінд. satyáḥ (‹*snt-ios) «дійсний; правильний», гот. sunjis (‹*sent- від *es-) «тс.», і компонента -λογία, що виступає тільки як друга частина складних слів і походить від λόγος «слово; значення; поняття; наука»;
р. этимоло́гия, бр. этымало́гія, п. etymologia, ч. etymologie, слц. etymológia, вл. etymologija, болг. етимоло́гия, м. етимологија, схв. етимолòгија, слн. etimologíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
етимо́лог
етимологіза́ція
етимологізува́ти
етимологі́чний
етимологія
(XVI ст.)
етимонъ
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| этымало́гія | білоруська |
| етимоло́гия | болгарська |
| etymologija | верхньолужицька |
| sunjis «тс.» (‹*sent- від *es-) | готська |
| ἐτυμολογία «етимологія; істинне, тобто первісне, значення слова або встановлення первісного значення слова» | грецька |
| satyáḥ «дійсний; правильний» (‹*s$nt-$ios) | давньоіндійська |
| етимологија | македонська |
| etymologia | польська |
| этимоло́гия | російська |
| етимолòгија | сербохорватська |
| etymológia | словацька |
| etimologíja | словенська |
| etymologie | чеська |
| ἔτυμον «правда, істина; етимон, справжнє, тобто первісне, значення слова» | ? |
| ἔτυμος «істинний, правильний» | ? |
| ἐτεός «дійсний; правдивий, правильний» | ? |
| ἐστί «є» | ? |
| satyáḥ «дійсний; правильний» (‹*s$nt-$ios) | ? |
| -λογία | ? |
| λόγος «слово; значення; поняття; наука» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України