ЕТИКЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
етике́т «установлені норми поведінки в товаристві»
очевидно, через російську і польську мови запозичено з французької;
фр. étiquette (ст. estiquette) спочатку «штифтик (шпеник) для прикріплення папірця», далі «папірець (з написом, зокрема на судовій справі)», звідки (у XVIII ст.) «церемоніал, етикет (згідно з картками, папірцями, розташованими у порядку придворних рангів)» походить від дієслова estiquier (estiquer) «прикріплювати», яке утворилося з снідерл. stikken «приколювати», похідного від steken «втикати; штовхати» (гол. steken «втикати»), спорідненого з двн. stëhhan (нвн. stechen), гр. στίζω «тс.», лит. stìgti (stingù) «перебувати спокійно на одному місці»;
р. бр. этике́т, этике́тка, п. etykiéta, etykietka, ч. слц. вл. etiketa, болг. етике́т, м. схв. етике́та, слн. etikéta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
етике́тка
«наклейка з клеймом, написом»
етикетува́ти
«прикріплювати етикетки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
этике́т | білоруська |
етике́т | болгарська |
etiketa | верхньолужицька |
στίζω «тс.» | грецька |
stëhhan (нвн. stechen) | давньоверхньонімецька |
stìgti «перебувати спокійно на одному місці» (stingù) | литовська |
етике́та | македонська |
etykiéta | польська |
etykietka | польська |
этике́т | російська |
етике́та | сербохорватська |
stikken «приколювати» | середньонідерландська |
etiketa | словацька |
etikéta | словенська |
этике́тка | українська |
étiquette спочатку «штифтик (шпеник) для прикріплення папірця» (ст. estiquette) | французька |
etiketa | чеська |
далі «папірець (з написом, зокрема на судовій справі)» | ? |
steken «втикати; штовхати» (гол. steken «втикати») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України