ЕТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ
е́тика
запозичено з грецької мови через латинську і західноєвропейські (н. Éthik, фр. éthique);
лат. ēthika походить від гр. ἠθική (τέχνη) «етика» (букв. «етичне, стосовне моралі (вміння)», тобто – «уміння бути моральним»), форми жіночого роду від прикметника ήϑικός «етичний, який стосується моралі», пов’язаного з ἠϑος «звичай, правило», ἔϑος «тс.», спорідненим з дінд. svadha «звичай, властивість», гот. sidus, двн. situ, нвн. Sitte «тс.», лат. sodalis (‹*swedhalis) «товариш, співучасник»;
іє. *suedh- «властивість», результат поєднання іє. *s(u)e, кореня зворотного займенника, пов’язаного з псл. sę, укр. ся, і *dhē-, наявного в псл. dějǫ, děti «класти», укр. ді́ти;
р. э́тика, бр. э́тыка, п. etyka, ч. слц. вл. etika, болг. м. е́тика, схв. èтика, слн. étika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ети́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| э́тыка | білоруська |
| е́тика | болгарська |
| etika | верхньолужицька |
| sidus | готська |
| ἠθική «етика» (букв. «етичне, стосовне моралі (вміння)», тобто -- «уміння бути моральним») | грецька |
| situ | давньоверхньонімецька |
| svadha «звичай, властивість» | давньоіндійська |
| *suedh- «властивість» | індоєвропейська |
| *s(u)e | індоєвропейська |
| ēthika | латинська |
| sodalis «товариш, співучасник» (‹*swedhalis) | латинська |
| е́тика | македонська |
| Sitte «тс.» | нововерхньонімецька |
| etyka | польська |
| sę | праслов’янська |
| dějǫ | праслов’янська |
| э́тика | російська |
| èтика | сербохорватська |
| etika | словацька |
| étika | словенська |
| ся | українська |
| ді́ти | українська |
| etika | чеська |
| ήϑικός «етичний, який стосується моралі» | ? |
| ἠϑος «звичай, правило» | ? |
| ἔϑος «тс.» | ? |
| *dhē- | ? |
| děti «класти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України