ЕТЕРИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ефі́р
запозичено з грецької мови в двох варіантах: першому – в давньоруську мову безпосередньо з грецької, в другому – за посередництвом латинської і польської;
лат. aethēr «ефір», як хімічний термін застосований уперше німецьким ученим З. Фробеніусом у 1730 p., походить від гр. αἰϑήρ «ефір, верхні шари повітря; небо», пов’язаного з αἴϑω «запалюю, горю» (давні греки вважали верхні шари атмосфери вогняними), очевидно, спорідненим з лат. aedēs «храм; дім», aestās «літнє повітря, літо», дінд. édhaḥ «паливо, дрова», двн. eit «жар, вогнище»;
р. эфи́р, бр. эфі́р, др. еѳерь, еѳеръ, еѳир(отеча), еферь, етерь, етирь, п. вл. eter, ч. éter, ether, слц. слн. éter, болг. м. е́тер, схв. ȇmap, ȇтер;
Фонетичні та словотвірні варіанти
евірьскоє
(XVII ст.)
ете́р
етери́чний
ефvръскіи
ефирским'
ефі́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| эфі́р | білоруська |
| е́тер | болгарська |
| eter | верхньолужицька |
| αἰϑήρ «ефір, верхні шари повітря; небо» | грецька |
| eit «жар, вогнище» | давньоверхньонімецька |
| édhaḥ «паливо, дрова» | давньоіндійська |
| еѳерь | давньоруська |
| aethēr «ефір» | латинська |
| aedēs «храм; дім» | латинська |
| е́тер | македонська |
| eter | польська |
| эфи́р | російська |
| ȇmap | сербохорватська |
| ȇтер | сербохорватська |
| éter | словацька |
| éter | словенська |
| еѳеръ | українська |
| еѳир(отеча) | українська |
| еферь | українська |
| етерь | українська |
| етирь | українська |
| éter | чеська |
| ether | чеська |
| Фробеніусом | ? |
| αἴϑω «запалюю, горю» (давні греки вважали верхні шари атмосфери вогняними) | ? |
| aestās «літнє повітря, літо» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України