ЕТАЛОНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
етало́н
запозичення з французької мови;
фр. étalon «еталон» (спочатку «кілок, паличка для вимірювання») продовжує фр. ст. estalon «кілок», очевидно, германського походження (пор. франк. *stollo «опора, стовп», двн. stollo «тс.». – CIC 260; Sł. wyr. obcych 200; Holub–Lyer 155; Dauzat 298; Bloch I 273; Gamillscheg 298;
р. бр. этало́н, п. ч. вл. etalon, слц. слн. etalòn, болг. етало́н;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| этало́н | білоруська |
| етало́н | болгарська |
| etalon | верхньолужицька |
| etalon | польська |
| этало́н | російська |
| etalòn | словацька |
| etalòn | словенська |
| étalon «еталон» (спочатку «кілок, паличка для вимірювання») | французька |
| estalon «кілок» | французька |
| etalon | чеська |
| estalon «кілок» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України