ЕСПЕРАНТО — ЕТИМОЛОГІЯ

еспера́нто

термін на позначення штучної мови, утворений за псевдонімом її винахідника лікаря Л. Заменгофа (1859–1917) Esperanto, який мовою есперанто означає «той, хто сподівається» і є акт. дієприкметником теп. ч. від дієлова esperi «сподіватися», утвореного від романського кореня (пор. фр. espérer «сподіватися», ісп. esperar «тс.»), що продовжує лат. spero «сподіваюся», споріднене з псл. spěti «іти вперед до якоїсь мети», укр. спі́ти, у́спіх;
р. эспера́нто, бр. эспера́нта, п. ч. слц. вл. esperanto, болг. еспера́нто, схв. есперàнто, слн. esperánto;
Фонетичні та словотвірні варіанти

есперанти́ст
Етимологічні відповідники

Слово Мова
эспера́нта білоруська
еспера́нто болгарська
esperanto верхньолужицька
spero «сподіваюся» латинська
esperanto польська
spěti «іти вперед до якоїсь мети» праслов’янська
эспера́нто російська
есперàнто сербохорватська
esperanto словацька
esperánto словенська
спі́ти українська
esperi «сподіватися» чеська
esperanto чеська
Заменгофа (1859--1917) ?
означає «той, хто сподівається» ?
дієприкметником ?
esperi «сподіватися» ?
у́спіх ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України