ЕСЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
есе́ «оце»
псл. *e-se «оце», вказівний займенник, утворений сполученням колишньої вказівної частки е(пор. болг. м. е «он там», схв. ȇ «ось»), наявної в р. э́тот, дінд. a-sáu «той», a-dáḥ «те», гр. ἐ-κεĩ «там», ἐ-κεĩνος «кожний», лат. e-quidem «звичайно», оск. e-tanto, умбр. e-tantu «така», гот. i-bai, i-ba (питальна частка), дангл. дісл. ef «чи, коли» (іє. *е-), та займенника сей у формі середнього роду (се);
слн. [esej] «цей», стсл. есе, ѥсе «ось»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| i-bai | готська |
| ἐ-κεĩ «там» | грецька |
| ef «чи, коли» (іє. *е-) | давньоанглійська |
| a-sáu «той» | давньоіндійська |
| ef «чи, коли» (іє. *е-) | давньоісландська |
| e-quidem «звичайно» | латинська |
| e-tanto | оскська |
| *e-se «оце» | праслов’янська |
| э́тот | російська |
| esej «цей» | словенська |
| есе «ось» | старослов’янська |
| ѥсе «ось» | старослов’янська |
| e-tantu «така» | умбрська |
| е «он там»«ось» (пор. болг. м. е «он там», схв. ȇ «ось») | ? |
| a-dáḥ «те» | ? |
| ἐ-κεĩνος «кожний» | ? |
| i-ba (питальна частка) | ? |
| сей (се) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України