ЕРІ — ЕТИМОЛОГІЯ

е́ра

запозичення з латинської мови;
нар.лат. aera «окреме число, вихідна цифра (у тому числі в хронології); ера» виникло з первісної форми множини від aes, -ris (‹*àios, *aises) «руда; бронза, мідь; гроші», спорідненого з гот. aiz, дісл. eir, двн. ēr «руда», дінд. áyaḥ, ав. ayah«метал, залізо»;
р. бр. э́ра, п. вл. era, ч. слц. éra, болг. м. е́ра, схв. ȅpa, слн.êra;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ayah «метал, залізо» авестійська
э́ра білоруська
е́ра болгарська
era верхньолужицька
aiz готська
ēr «руда» давньоверхньонімецька
áyaḥ давньоіндійська
eir давньоісландська
е́ра македонська
era польська
э́ра російська
ȅpa сербохорватська
éra словацька
слн.êra українська
éra чеська
aera «окреме число, вихідна цифра (у тому числі в хронології); ера» ?
-ris «руда; бронза, мідь; гроші» (‹*à$ios, *a$ises) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України