ЕРОДУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
еро́зія
через західноєвропейські мови (н. Erosión, фр. érosion, англ. erosion) запозичено з латинської;
лат. ērōsio, ōnis «роз’їдання» пов’язане з дієсловом ērōdere «роз’їдати», утвореним з префікса ē- (ex-) «з-, від-» і дієслова rōdere «гризти, виїдати», пов’язаного з rādere «скребти, дряпати» і спорідненого з дінд. rádati «дряпає, скребе», radanaḥ «зуб», свн. rüezel «тс.», нвн. Rüssel «хобот» (іє. *urōd-), a також (з іншим вокалізмом: іє. *uerd-) псл. *verdъ, укр. ве́ред;
р. эро́зия, бр. эро́зія, п. erozja, ч. erose, слц. erózia, болг. еро́зия, м. ерозија, схв. èрōзија, слн. erozíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
еродо́ваний
еродува́ти
ерози́вний
ерозі́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| эро́зія | білоруська |
| еро́зия | болгарська |
| rádati «дряпає, скребе» | давньоіндійська |
| ērōsio | латинська |
| ерозија | македонська |
| Rüssel «хобот» (іє. *$urōd-) | нововерхньонімецька |
| erozja | польська |
| *verdъ | праслов’янська |
| эро́зия | російська |
| èрōзија | сербохорватська |
| rüezel «тс.» | середньоверхньнімецька |
| erózia | словацька |
| erozíja | словенська |
| ве́ред | українська |
| erose | чеська |
| ōnis «роз’їдання» | ? |
| ērōdere «роз’їдати» | ? |
| ē- «з-, від-» (ex-) | ? |
| rōdere «гризти, виїдати» | ? |
| rādere «скребти, дряпати» | ? |
| radanaḥ «зуб» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України