ЕПІДЕМІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
епіде́мія
запозичення з середньолатинської мови;
слат. epidēmia утворилося із скороченого грецького виразу ἐπιδημία νόσος «поширена в народі хвороба», до якого входить прикметник ἐπιδήμιος, утворений з прийменника ἐπί «на, до, при» та основи іменника δημος «земля; населення, народ»;
р. эпиде́мия, бр. эпідэ́мія, п. epidemia, ч. epidemie, слц. epidémia, вл. epidemija, болг. епиде́мия, м. епидемија, схв. епидèмија, слн. epidemíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
епідемі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| эпідэ́мія | білоруська |
| епиде́мия | болгарська |
| epidemija | верхньолужицька |
| епидемија | македонська |
| epidemia | польська |
| эпиде́мия | російська |
| епидèмија | сербохорватська |
| epidēmia утворилося із скороченого грецького виразу ἐπιδημία νόσος «поширена в народі хвороба» | середньолатинська |
| epidémia | словацька |
| epidemíja | словенська |
| epidemie | чеська |
| ἐπί «на, до, при» | ? |
| δημος «земля; населення, народ» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України