ЕПІГРАМОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
епігра́ма
запозичення з латинської мови;
лат. epigramma «напис; короткий сатиричний вірш, епіграма» походить від гр. ἐπίγραμμα «напис, елегійний двовірш», пов’язаного з ἐπιγράφω «надписую», утвореним з префікса ἐπ- (επι-) «на-, до-, при-» і дієслова γράφω «креслю, пишу»;
р. эпигра́мма, бр. эпігра́ма, п. epigram, epigramat, (рідк.) epigrama, ч. слц. вл. epigram, болг. епигра́ма, м. епиграм, схв. епùграм, слн. epigrám;
Фонетичні та словотвірні варіанти
епіграмати́ст
епіграмати́чний
епіграмма
(1625)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
эпігра́ма | білоруська |
епигра́ма | болгарська |
epigram | верхньолужицька |
ἐπίγραμμα «напис, елегійний двовірш» | грецька |
epigramma «напис; короткий сатиричний вірш, епіграма» | латинська |
епиграм | македонська |
epigram (рідк.) | польська |
epigramat (рідк.) | польська |
epigrama (рідк.) | польська |
эпигра́мма | російська |
епùграм | сербохорватська |
epigram | словацька |
epigrám | словенська |
epigram | чеська |
ἐπιγράφω «надписую» | ? |
ἐπ- «на-, до-, при-» (επι-) | ? |
γράφω «креслю, пишу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України