ЕПІГРАМ — ЕТИМОЛОГІЯ

епігра́ма

запозичення з латинської мови;
лат. epigramma «напис; короткий сатиричний вірш, епіграма» походить від гр. ἐπίγραμμα «напис, елегійний двовірш», пов’язаного з ἐπιγράφω «надписую», утвореним з префікса ἐπ- (επι-) «на-, до-, при-» і дієслова γράφω «креслю, пишу»;
р. эпигра́мма, бр. эпігра́ма, п. epigram, epigramat, (рідк.) epigrama, ч. слц. вл. epigram, болг. епигра́ма, м. епиграм, схв. епùграм, слн. epigrám;
Фонетичні та словотвірні варіанти

епіграмати́ст
епіграмати́чний
епіграмма (1625)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
эпігра́ма білоруська
епигра́ма болгарська
epigram верхньолужицька
ἐπίγραμμα «напис, елегійний двовірш» грецька
epigramma «напис; короткий сатиричний вірш, епіграма» латинська
епиграм македонська
epigram (рідк.) польська
epigramat (рідк.) польська
epigrama (рідк.) польська
эпигра́мма російська
епùграм сербохорватська
epigram словацька
epigrám словенська
epigram чеська
ἐπιγράφω «надписую» ?
ἐπ- «на-, до-, при-» (επι-) ?
γράφω «креслю, пишу» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України