ЕПОСІ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької мови;

нім. Épos через латинське посередництво (лат. epos «героїчна пісня») запозичено з грецької мови;

гр. ἔπος (кіпрське Fέπος) «слово, оповідання, епічний вірш» споріднене з дінд. vácaḥ «слово», ав. vačah- «тс.», лат. vōx, vōcis «голос»;

р. э́пос, бр. э́пос, п. ч. слц. вл. epos, болг. м. е́пос, схв. ȇпос, слн. éр, épos;

запозичено з грецької мови, очевидно, за посередництвом латинської (нлат. epocha) і російської;

гр. ἐποχή «затримка, вихідний момент; визначений час» утворено від дієслова ἐπέχω «затримую», що складається з префікса ἐπ’-, ἐπι«на-, до-, при-» і дієслова ἔχω «тримаю; несу; володію», спорідненого з дінд. sáhaḥ «сила, перемога», ав. hazah- «тс.», гот. sigis «перемога», нвн. Sieg «тс.»;

р. бр. эпо́ха, п. epoka, ч. слц. вл. нл. epocha, болг. епо́ха, схв. ȅпоха, епо́ха, слц. epóha;