ЕПОС — ЕТИМОЛОГІЯ
е́пос
запозичення з німецької мови;
нім. Épos через латинське посередництво (лат. epos «героїчна пісня») запозичено з грецької мови;
гр. ἔπος (кіпрське Fέπος) «слово, оповідання, епічний вірш» споріднене з дінд. vácaḥ «слово», ав. vačah- «тс.», лат. vōx, vōcis «голос»;
р. э́пос, бр. э́пос, п. ч. слц. вл. epos, болг. м. е́пос, схв. ȇпос, слн. éр, épos;
Фонетичні та словотвірні варіанти
е́пік
е́піка
епі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vačah- «тс.» | авестійська |
| э́пос | білоруська |
| е́пос | болгарська |
| epos | верхньолужицька |
| ἔπος «слово, оповідання, епічний вірш» (кіпрське Fέπος) | грецька |
| vácaḥ «слово» | давньоіндійська |
| vōx | латинська |
| е́пос | македонська |
| Épos (лат. epos «героїчна пісня») | німецька |
| epos | польська |
| э́пос | російська |
| ȇпос | сербохорватська |
| epos | словацька |
| éр | словенська |
| épos | словенська |
| epos | чеська |
| vōcis «голос» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України