ЕПИСКОП — ЕТИМОЛОГІЯ
єпи́скоп
через церковнослов᾿янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. ἐπίσκοπος «наглядач, хоронитель; єпископ» пов’язане з дієсловом ἐπίσκοπέω «дивлюся, спостерігаю, охороняю», утвореним за допомогою префікса ἐπι«на-, над-, при-» від дієслова σκοπέω (σκέπτομαι ‹ *σπεκ-) «дивлюся, оглядаю, спостерігаю», спорідненого з лат. specio «дивлюся», дінд. pásyati, ав. spasyeiti «дивиться», двн. spehōn «стежити»;
р. болг. епи́скоп, бр. епі́скап, др. епископъ, епискупъ, п. biskup, ч. слц. episkop, вл. нл. biskop, м. епи́скоп, схв. èпи́скоп, слн. epískop, стсл. єпискоупъ, єпископъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
епи́скопъ
(XIV ст.)
епи́скупъ
(XV ст.)
єпи́скопство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spasyeiti «дивиться» | авестійська |
| епі́скап | білоруська |
| епи́скоп | болгарська |
| biskop | верхньолужицька |
| ἐπίσκοπος «наглядач, хоронитель; єпископ» | грецька |
| spehōn «стежити» | давньоверхньонімецька |
| pásyati | давньоіндійська |
| епископъ | давньоруська |
| specio «дивлюся» | латинська |
| епи́скоп | македонська |
| biskop | нижньолужицька |
| biskup | польська |
| епи́скоп | російська |
| èпи́скоп | сербохорватська |
| episkop | словацька |
| epískop | словенська |
| єпискоупъ | старослов’янська |
| епискупъ | українська |
| єпископъ | українська |
| episkop | чеська |
| ἐπίσκοπέω «дивлюся, спостерігаю, охороняю» | ? |
| ἐπι «на-, над-, при-» | ? |
| *σπεκ- «дивлюся, оглядаю, спостерігаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України