ЕНТУЗІАСТ — ЕТИМОЛОГІЯ

ентузіа́зм

очевидно, запозичення з німецької мови;
нім. Enthusiásmus походить від гр. ἐνθουσιασμός «божественне натхнення, захоплення» (нлат. enthūsiasmus «тс.»), пов’язаного з ἐνϑεάξω «сповнююсь божественним натхненням», утвореним з ἔν-ϑεος «той, у кому є бог», яке складається з префікса ἐν- «в-» та іменника ϑεός «бог», нез’ясованого походження, можливо, спорідненого з вірм. di-k‘ «боги», лат. fēriae «канікули», дінд. dhíṣṇiya або з лит. dvasià «дух», свн. getwās «привид»;
р. энтузиа́зм, бр. энтузія́зм, п. entuzjazm, ч. enthusiasmus, слц. entuziazmus, вл. нл. entuziazm, болг. ентусиа́зъм, м. ентузија́зам, схв. ентузиа́зам, слн. entuziázem;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ентузіа́ст
Етимологічні відповідники

Слово Мова
энтузія́зм білоруська
ентусиа́зъм болгарська
entuziazm верхньолужицька
di-k' «боги» вірменська
ἐνθουσιασμός «божественне натхнення, захоплення» (нлат. enthūsiasmus «тс.») грецька
dhíṣṇiya давньоіндійська
fēriae «канікули» латинська
dvasià «дух» литовська
ентузија́зам македонська
entuziazm нижньолужицька
Enthusiásmus німецька
entuzjazm польська
энтузиа́зм російська
ентузиа́зам сербохорватська
getwās «привид» середньоверхньнімецька
entuziazmus словацька
entuziázem словенська
enthusiasmus чеська
ἐνϑεάξω «сповнююсь божественним натхненням» ?
ἔν-ϑεος «той, у кому є бог» ?
ἐν- «в-» ?
ϑεός «бог» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України