ЕМІГРАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

емігрува́ти

запозичення з західноєвропейських мов;
фр. émigrer, émigrant, émigration, н. emigríeren, Emigránt, Emigratión походять від лат. ēmigrāre «виселятися, переселятися», утвореного з префікса ē- (ех-) «з-, від-» і дієслова migrāre «блукати, вештатися; мінятися»;
р. эмигри́ровать, бр. эмігры́раваць, п. вл. emigrować, ч. emigrovati, слц. emigrovat’, болг. емигри́рам, м. емигри́ра, схв. емигри́рати, слн. emigrírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти

емігра́нт
емігра́нтщина
еміграці́йний
емігра́ція
Етимологічні відповідники

Слово Мова
эмігры́раваць білоруська
емигри́рам болгарська
emigrować верхньолужицька
ēmigrāre «виселятися, переселятися» латинська
емигри́ра македонська
emigríeren німецька
emigrować польська
эмигри́ровать російська
емигри́рати сербохорватська
emigrovat' словацька
emigrírati словенська
émigrer французька
emigrovati чеська
émigrant ?
émigration ?
Emigránt ?
ē- «з-, від-» (ех-) ?
migrāre «блукати, вештатися; мінятися» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України